Книжки українською про виховання дітей-дошкільнят від від трьох років до молодшого шкільного віку.
Традиція розповідати дітям казки існує протягом століть, але також є популярним психологічним інструментом. Як допомогти дитині пережити внутрішній конфлікт, читайте у нашій статті.
Ревнощі - що може бути природніше! Народження братика або сестрички - ось справжній переворот у житті! Потрібно тепер ділитися своїми іграшками, своїм "життєвим простором", а головне - любов'ю батьків ...
Гра - найважливіша частина життя дитини, а батьки - головні люди у її житті. Здавалося б, саме батьки повинні навчити малюка гратися і з повною віддачею брати участь в дитячих забавах. Але чомусь для багатьох дорослих гра з дитиною стає тяжкою і навіть непосильною ношею?
Літо - така улюблена нами пора року, можливо тому, що вона нам асоціюється зі свободою, радістю, відпочинком. І звичайно, все це почалось ще у далекий дитячо-юнацький період, коли літо означало канікули, такі омріяні і довгожданні. Тому дозвольте власній дитині тепер пережити цей безцінний досвід свободи і творчості без обмежень!
Ми так боїмося нудьги і так старанно втікаємо від неї, що не залишається нічого іншого як перебувати у постійній круговерті подій і думок. Якщо ідеться про дорослу людину - то звичайно це її вибір. Але от чи корисно дитині бути зайнятою постійно, і чи навчиться вона сама придумувати те, що їй цікаво, адже для фантазії потрібен простір!
Як поводитись, коли підліток стає агресивним? Справлятись власними силами чи залучати школу та спеціалістів? І чи, власне, цей прояв є хворобливим? Де межа кризового пубертату та маніфестації характеріологічних проблем?
Так, зміни не завжди відбуваються плавно і рівномірно - переважно це криза, точка кипіння, тупік, з яким відкривається простір нових можливостей. І так якраз найкраще можна охарактеризувати підлітковий вік.. Тому зберігайте спокій і будьте готовими до змін!
Як це - бути підлітком? Питання, здавалось би, не складне, якщо врахувати, що кожен дорослий несе у собі цей досвід. Інша справа, що досвід цей міг бути болючим і травматичним, і наша психіка всіляко захищається від спогадів про цей період. І все ж питання доречне, якщо ми хочемо зрозуміти власну дитину і бути поряд під час невизначеності і кризи.