Батьківство – справа досить не проста, навіть коли ви відчуваєте себе фантастично, якщо ж ви боретеся з депресією – воно може здатися абсолютно не можливим.
Це, однак, не зовсім правда. Переживання депресії не означає, що ви не можете бути неймовірним, люблячим та розуміючим батьком чи матір’ю. Фактично, в певному сенсі це може зробити вас кращим. Через вашу депресію ви можете бути надзвичайно чутливими до настроїв та потреб дитини.
Отже якщо ви переживаєте депресію, вам може бути корисною наступна інформація:
1. Іноді “досить добре” – це абсолютно достатньо. Ви не завжди повинні діяти на всі 100%. Ніхто не очікує, що ви (або хтось інший) будете досконалими постійно. Деякі дні будуть важчими, ніж інші. Ви не повинні бути супер-батьками кожну годину кожного дня.
2. Знайдіть спільноту. Шукайте групу людей, які знають про ваш стан (самі подолали депресію) і можуть допомогти вам. Це група, яка може нагадати вам, що ваші почуття є нормальними, і ви з ними впораєтесь.
3. Знайдіть психотерапевта.
4. Знайдіть психіатра для призначення відповідного лікування. Якщо ви вагітні або годуєте грудьми, вам потрібен фахівець, який розуміє, як можуть передаватися антидепресанти та як вони можуть вплинути на вашу дитину.
5. Остерігайтеся післяпологової депресії. Якщо ви бачите ознаки післяпологової депресії або психозу, негайно зверніться до свого лікаря. І обов’язково виконуйте призначення, будьте готові, що зміни відбуватимуться повільно, але вірте і робіть все для покращення власного стану.
6. Ваша депресія – це не єдине, що є у вас. Це навіть не найголовніше. Ви – хороша мати (батько), і не тільки: дружина, кохана, подруга, співробітниця, і т. д.
7. Не соромтеся попросити про допомогу: у вашого чоловіка / дружини або партнера, друзів, членів розширеної сім’ї, когось з ваших друзів, сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров’я.
8. Полегшіть щось у своєму житті. Візьміть перерву у роботі, відпочиньте. Не дивіться новин, спілкуйтесь з тими людьми, що приносять вам радість і підтримку.
9. Підтримуйте надію. Не дозволяйте депресії зупинити вас, викликати страх і відчай. Ви вже робите багато, якщо боретеся, тому результат не за горами.
10. Довіряйте своїм дітям. Залежно від віку, ви можете сказати дітям деякі речі про ваш стан. Приблизно у 4 роки дитина може звернути увагу на ваш настрій або відвідування терапевта. Ви могли б пояснити, що мама або тато іноді дуже хвилюються і потребують допомоги.
Діти старшого віку можуть відчувати власні емоційні стани і розуміти краще ваші переживання. Тут ви можете використовувати слово депресія. Переконайтеся, що ваша дитина знає, що це не її вина, і що ви любите і дбаєте про неї.
Коли ваші діти у підлітковому віці, ви можете більше розповісти про свій стан і пояснити, як можна про себе подбати. Заохочуйте їх бути відкритими, якщо вони відчувають депресивні переживання: сум, відчай, безнадію. Дайте їм знати, що для них ви завжди можете бути добрим другом і порадником.
Надія Іванців, лікар – психотерапевт
