Підлітковий вік

Підлітковий вік є першим перехідним періодом від дитинства до зрілості. Цей період є складним як для дитини, так і для її близьких. Саме в цей час відбувається інтенсивний і часто нерівномірний розвиток і ріст організму, особистісні новоутворення, стрімкий розвиток в емоційній та інтелектуальній сферах, що призводить до зміни самосвідомості, розумінні себе та оточуючих. Підлітки мають величезну потребу у самоствердженні, рівноправному і довірливому спілкуванні з ровесниками і дорослими. Стрімкий фізіологічний та статевий розвиток зумовлює виникнення статевого потягу та пов’язаних з ним перших переживань, інтересів і закоханості.
. . . . . . . . . .
Підлітковий вік починається приблизно в 11-12 років та може тривати до 14-15, тобто це відповідає середньому шкільному віку – 5-9 класам школи. Як вже зазначалось, однією з основних ознак цього періоду є інтенсивний фізіологічний розвиток дитини, що є часто несподіваним та відбувається досить бурхливо, нерівномірно і стрибкоподібно. Другим аспектом є психологічні метаморфози: в характері, світосприйнятті, сприйнятті себе, близьких, потребах та особистісних проблемах.

В підлітковому віці в організмі відбуваються наступні зміни:

• статеве дозрівання (у дівчат: збільшення молочних залоз, поява волосся на лобку і під пахвами, перші менструації; у хлопців: збільшення розмірів яєчок і статевого члена, поява волосся знизу живота, під пахвами, на обличчі, мутація голосу);
• відбувається ріст і ствердіння скелета;
• вдосконалюється м'язова система;
• можуть бути тимчасові розлади кровообігу, напруження серцевої діяльності, підвищення тиску, посилення збудливості підлітків, що може проявлятися у нервозності, швидкій втомі, запамороченнях і підвищеному серцебитті (спричинене нерівномірністю розвитку серця і кровоносних судин або посиленою діяльністю залоз внутрішньої секреції);
• нервова система ще не цілком сформована, а через сильні подразники на неї, підліток може перебувати у стані загальмованості або сильного збудження.

Звісно, кожен має свої особливості розвитку, зумовлені також генетичним наслідуванням, способом виховання, психологічним станом особистості. Все ж більшість підлітків неготові до таких стрімких змін самих себе, часто неготові до цього і їхні батьки та близькі. Але вчені, зокрема С.Холл та З.Фрейд, вважають неминучістю внутрішніх і зовнішніх конфліктів у підлітковому віці. І, навпаки, випадки безконфліктного розвитку підлітка можуть свідчити про певну ненормальність розвитку, тому втручатись, щось різко змінювати та виправляти ці зміни у підлітка, є недоцільним і може порушити природність перебігу процесу.

Соціально-психологічними особливостями підлітково періоду є:

• зміна активностей, інтересів, потреб, бажань, мотивів дитини;
• підліток не підкоряється впливам дорослих, що були ефективними для молодших школярів;
• підлітки часто проявляють опір, непослух, протест, впертість, негативізм, замкненість або грубість (особливо по відношенню до дорослих);
• емоційна нестійкість, підвищена вразливість, необ’єктивне сприйняття дійсності;
• зміна системи стосунків «дитина – середовище»;
• виникнення відчуття дорослості;
• розвивається самосвідомість та ставлення до себе як до дорослої і самостійної особистості через самопізнання, формування самооцінки, мотиваційної сфери;
• формується особливе ставлення до своїх нових можливостей та здібностей;
• характерними є прагнення до ідеалів та максималізм;
• схильні до ідеалізації почуттів дружби, любові, сексуальних стосунків;
• провідною діяльністю стає міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільнокорисна праця і навчання;
• виникає велика потреба підлітка у самоствердженні, зайняти належне місце серед однолітків, бути авторитетом;
• активний пізнавальний розвиток особистості.

Підлітки – це особлива соціально-психологічна, демографічна група молодих людей з характерними їм настановами, поглядами, цінностями, правилами, нормами і манерами поведінки, які утворюють специфічну субкультуру.