Коли дитина хоче привернути увагу батьків до себе, вона може вдаватися до різних хитрощів. Найбільш часто це «втілюється» у нитті або пхиканні. Мабуть, ніхто з батьків не може переносити цього, тому й хочеться якомога скоріше припинити такі дії з боку свого малюка. І вже напевне кожен дорослий хоче, щоб дитина хникала або починала нити якомога рідше, а то і зовсім не вдавався до цього. Якщо дитина вже має таку звичку хникати, то викорінити її потрібно якомога скоріше.
Адже такі «хитрощі» малюка не що інше, як перевірка дорослих. Тобто, якщо батьки піддаються на це, отже, він буде повторювати знову і знову. А значить, головне тут – не піддаватися хвилинній слабкості поступитися і припинити плач і сльози. В іншому випадку така поведінка переросте в звичку і перейде вже у доросле життя.
За своєю суттю пхикання і ниття є набутими, тому їх цілком реально викоренити, поки плаксива дитина не перетворився на дратівливого і плаксивого дорослого.
Дитяче ниття – не потурайте
Дитина має чітко усвідомити, що така поведінка не подобається батькам і неприйнятна в принципі. В іншому випадку така «звичка» переросте в постійні сльози, крики і істерики. Дитина повинна усвідомити, що з допомогою ниття вона не зможе домогтися бажаного. Причому це має бути систематичне явище, тобто, не можна один раз проігнорувати, а інший – піддатися і поступитися. Краще буде дати зрозуміти, що в такій ситуації батьки не те що поступатися не будуть, але навіть слухати. Тому, як тільки дитина почне скиглити, варто перервати її ( «Я не буду розмовляти з тобою, поки ти не заспокоїшся», «Ми поговоримо, коли ти припиниш хникати»). На додаток можна відвернутися або відійти від дитини. І тільки тоді, коли малюк заспокоїться, слід вислухати його ( «Ось тепер, коли ти чітко кажеш, я тебе слухаю»). Також важливо зберігати власний спокій: не варто показувати свою злість або невдоволення – подібна реакція покаже, що дитині вдалося частково досягти свого (варто повторити раз-другий і все обов’язково вийде).
Дитяче ниття – дійте «на випередження»
Вдома, в спокійній атмосфері, в сприятливій обстановці, варто поговорити з дитиною. Пояснити, що така поведінка з ниттям і пхиканням просто неприпустима: вона не лише не прикрашає дитину, а навпаки відштовхує, а також не подобається оточуючим (батькам, друзям, знайомим). Якщо необхідно, покажіть різницю між тим, як вона себе веде, і тим, як це потрібно робити. Малюк повинен зрозуміти, що в майбутньому так робити не можна. Адже буває, що діти поводяться так не тому, що хочуть вивести дорослих на емоції, а, просто не розуміючи, що так поводитися не можна.
Крім того, варто пояснити, що спокійним тоном дитина доб’ється більшого, ніж буде скиглити і вередувати. Як доповнення, можна ввести якесь правило: якщо малюк щось просить, хникаючи, то він цього не отримає автоматично, тому що не вміє поводитися. У підсумку дитина має зрозуміти, що така поведінка просто безглузда і некрасива.
Читайте також “Як навчити дитину зав’язувати шнурівки” та підписуйтесь на наш YouTube-канал Дітиінфо – все для дітей.
Дитяче ниття – батогом та пряником
Крайнім заходом є введення «покарань». Так, іноді доведеться внести корективи у свої плани (піти з магазину, повернутися раніше додому з прогулянки), однак це просто необхідно для досягнення результату. У той же час, кожен раз, коли дитина поводиться добре, просить про щось спокійно, без хникання, хваліть її, помічайте цей момент і заохочуйте таку поведінку. Так малюк буде бачити на своєму ж прикладі, що набагато більшого можна домогтися хорошою поведінкою, ніж сльозами й істериками. Поступово він звикне, гідна поведінка просто увійде в звичку, а про ниття і пхикання він забуде назавжди.
Як бачимо, з поганою поведінкою дитини можна боротися. Так, знадобитися не один день, чимало сил і терпіння. Однак воно того варте: якщо не викорінити погану звичку «в зародку», ще в дитинстві, можна отримати неприємні «результати» в майбутньому. Тому починати варто вже зараз.
