Ні для кого не секрет, що сварки батьків у присутності дитини негагативно впливають на саму дитину. Однак таке суто теоретичне знання рідко зупиняє дорослих від лайки і конфліктів при маляті. Щоб в подальшому легше було зупинити та попередити сварки, пропонуємо більш детально розглянути це питання та зрозуміти в чому ж конкретно полягає цей негативний вплив.
Наслідки сварок при дитині
Погана поведінка
Побачивши конфлікт між батьками дитина відчуває шквал негативних емоцій, таких як страх, гнів, тривогу. І поки що маленька людина не знає, як з ними впоратися. Дитина може показати, що страждає, тільки за допомогою криків, капризів, впертості або неслухняності. Одним словом, намагається будь-яким доступним способом привернути увагу батьків, щоб вони допомогли впоратися з емоційною бурею всередині. Тому, якщо ви втомилися боротися з поганою поведінкою дитини, необхідно подивитися з боку на власне спілкування з партнером та з оточуючими.
Зниження імунітету
Кожна сварка батьків для дитини є стресом, а стрес незмінно впливає на здоров’я будь-якої, навіть дорослої людини. Якщо дитина постійно перебуває в стресовій ситуації, імунітет організму знижується і виникають хвороби, які прийнято називати психосоматичними. Тому найчастіше в конфліктних сім’ях діти постійно хворіють.
Психічні розлади
Під впливом стресу страждає, звичайно, і психіка малюка. Крайніми проявами можуть стати страхи, нічні кошмари, заїкання, енурез (нетримання сечі), нервові тики або навіть психічні захворювання. При цьому наслідки можуть наступати не відразу, а через роки. Або вони можуть бути просто вчасно не помічені батьками, захопленими «міжусобними війнами».
Маніпулятивна поведінка
Деякі батьки, посварившись на очах у дитини, відчувають свою провину перед нею. Намагаючись спокутувати її, вони дарують подарунки, знімають заборони або купують солодощі. Така поведінка веде до появи маленького маніпулятора в сім’ї: він розуміє, що може попросити все, що хоче, після сварки батьків.
Особистий приклад поведінки в конфлікті
Як відомо, діти навчаються за допомогою наслідування своїм батькам. Постійно спостерігаючи конфлікти батьків, дитина може засвоїти агресивні моделі поведінки в конфліктних ситуаціях. Особливо гостро це може проявитися в підлітковому віці, коли негативні емоції підстьобуються гормональними сплесками. І, як би ви не переконували дитину, що треба поважати один одного і жити мирно, вона буде транслювати те, що ви робили, а не те, що говорили. Прагніть вирішувати конфлікти конструктивно, спокійно і з повагою один до одного. Тоді ваш малюк теж навчиться цьому, навіть якщо не відразу.
Труднощі у власній майбутній сім’ї
Наслідування батьків переноситься і в майбутнє дітей. Якщо дитина регулярно спостерігала сімейні конфлікти, саме така «форма спілкування» для неї стає нормальною. І інших, більш конструктивних інструментів для створення теплих сімейних стосунків у неї просто не буде. Чи бажаєте ви для своєї дитини такої сім’ї в майбутньому?
Як мінімізувати наслідки сварок
Звичайно, найкраще, якщо ви взагалі не будете сваритися при дитині. А при виникненні конфлікту будете спокійно обговорювати ситуацію і приходити до спільного вирішення труднощів. Але це буває не так просто в силу наших автоматичних реакцій на те, що нас не влаштовує в іншій людині. До того ж, у всіх часом буває поганий настрій, неприємності на роботі або просто втома, які заважають нам стриматися вчасно. Ідеальних людей не існує, як і ідеальних сімей, в яких ніхто і ніколи не свариться. А якщо таке і трапляється, то відразу викликає багато питань про близькість стосунків в цих сім’ях. Тому, якщо у вашій родині час від часу виникає непорозуміння, це нормально.
Але щоб непорозуміння не виливати у відкритий конфлікт, необхідно розділяти негативні емоції і способи їх вираження. Такі почуття, як злість, роздратування, гнів або образа, є частиною нашої людської природи, вони нормальні, так само як і позитивні. Ми маємо право відчувати ці почуття, і важливо приймати власні емоції, не закриваючи на них очі, не замовчуючи і не накопичуючи усередині. До того ж, ми зазвичай не можемо контролювати їх появу у відповідь на будь-яку ситуацію. При цьому в нашій владі проконтролювати їх вираження. І це є нашою відповідальністю перед іншими людьми – особливо перед близькими і рідними.
Підписуйтесь на наш YouTube-канал Дітиінфо – все для дітей.
Найголовніше – навчитися зупинятися в той момент, коли всередині закипає роздратування або злість. Існує багато способів це зробити: порахувати до 10, перш ніж щось сказати, набрати в рот води і не ковтати її, сказати замість докору комплімент чи подяку, подумати: «Як моя реакція позначиться на наших стосунках? Поліпшить вона їх або погіршить?». Ви можете вибрати для себе якийсь з цих варіантів або придумати свій, який буде вам допомагати. І після того, як емоції вщухли, спокійно і без дитини необхідно обов’язково обговорити конфліктне питання, висловити ваші почуття і прийти до спільного рішення.
Звичайно, такий спосіб «з’ясовувати стосунки» дається не відразу. Мало кому з нас в дитинстві показували цей позитивний приклад. Але навчитися йому варто, адже саме ця стратегія дозволить вам налагодити стосунки в родині і подарувати дитині щасливе дитинство.
Що робити, якщо ви все-таки посварилися на очах у дитини
Якщо вам не вдалося вчасно стриматися і нерозуміння вилилося в «розмову» на підвищених тонах, важливо згладити його наслідки для вашої дитини. Всіма силами намагайтеся:
Говорити і вести себе спокійно
Підвищення голосу не додадуть переконливості вашим доводам, а дитину можуть серйозно налякати. Це також стосується і ваших дій. Так, розбивши пару тарілок або «розпустивши руки», ви випустите пару. Однак для малюка це може стати травмою, з наслідками якої йому доведеться розбиратися все життя.
Уникати образ і принижень
Вербальна (словесна) агресія так само шкодить дитині, як і фізична. Діти дуже чутливі до емоцій, вкладених в слова. Тому, навіть якщо ви не використовуєте лайливі слова, дитина відчує вашу неповагу до мами або тата.
Зберігати нейтралітет дитини
В жодному разі не можна з’ясовувати думку дитини стосовно того, хто правий у вашій суперечці, на чиєму вона боці. І, тим більше, переконувати в тому, що праві саме ви. Це вкрай травматично для малюка, адже ви обидва для нього рідні і обох вас він любить однаково.
Найкраще показати дитині, що конфлікт завершено – тобто після сварки при ньому ж і помиритися. Але часто і це не виходить. В такому випадку, після того як емоції вляглися, визнайте свою помилку і вибачитеся перед дитиною за те, що їй довелося це побачити. Як тільки ви відчуєте себе готовими, можна спокійно пояснити малюкові, що сталося, що ви відчували і чому посварилися. Важливо підкреслити, що провини дитини в події не було, адже маленькі діти часто думають, що причиною негативної поведінки батьків є вони самі.
Доступними для дитячого розуміння словами необхідно пояснити, що сварка не говорить про те, що хтось винен чи хтось гірший або кращий, просто двоє людей не змогли домовитися. Також важливо озвучити, що сварка не стане причиною розриву стосунків між мамою і татом, що вони продовжують любити один одного і свого сина чи дочку.
Якщо ж сварки батьків, особливо із застосуванням словесної або фізичної агресії, мають регулярний характер, необхідно зупинитися і задуматися. Важливо зрозуміти причини того, що відбувається і виправити ситуацію якомога швидше, щоб припинити травмування дитини. Найкраще для цього звернутися за допомогою до фахівця з сімейних стосунків, адже самостійно буває важко розірвати порочне коло взаємних звинувачень і докорів.
Роблячи зусилля щодо поліпшення своїх стосунків з чоловіком (дружиною), ви не тільки станете самі спокійнішими і щасливішими, а й зможете зробити щасливішими своїх дітей.
