Ви не зчулися, а ваш малюк встав, пішов, заговорив і, нарешті, заявив “Я – сам”. Так починається чи не найскладніший і найвідповідальніший етап в житті маленької людини – формування особистості.
Дитина вже з’ясувала, що на світі бувають хлопчики і дівчатка і впевнено відносить себе до однієї з цих категорій. А ще ваша дитина вчиться жити в суспільстві, усвідомлювати своє місце в світі, взаємозв’язки з іншими людьми, свої права і обов’язки. І всіма силами вона прагне бути першою і найкращою.
Наше завдання – підтримати це прагнення нашого малюка – похвалити і підбадьорити, коли щось не вдалося, позитивно оцінювати його, нехай невеликі, але досягнення, а коли дитина провиниться, скажіть їй: “Люблю, але я засмучена “- це правильно, природно і перспективно. Адже саме цей шлях пробуджує в дитині совість і відповідальність за свої вчинки і за того, хто поруч.
Але, крім рідної домівки, навколо малюка є ще цілий світ його ровесників. І дитина гостро відчуває необхідність самоствердитися в цьому світі, стати кращою і тут. Але, коли їй 5-6 років, вона уже вміє приховати свої прагнення від сторонніх, і тільки проникливий материнський чи батьківський погляд може зрозуміти це.
Разом з бажанням бути визнаною, у дитини народжується дух змагання: хоче бути найкращою, найшвидшою, найрозумнішою і т.п. І якщо це не вдається, то може з’явитися заздрість до ровесника, який більш успішний. І наше завдання – навчити малюка долати свої негативні почуття і бажання.
Від 4 до 6 – формування особистості: емоційний розвиток
У дитини 4-6 років багатий емоційний світ, вона глибоко відчуває. Дитина пізнає дивовижний світ людських стосунків. У неї активно формуються морально-етичні норми: вона соромиться і почуває себе винуватою і вміє розповісти про свої почуття. А ще вона вже вміє співчувати і співпереживати, розуміє емоційний стан інших людей. Дитина вже розуміє правила поведінки, але ще не завжди може контролювати свої почуття і бажання.
Дошкільнята дуже емоційні, активні, спонтанні, життєрадісні та безпосередні.
Такою емоційною ваша дитина буде залишатися до 5-6 років, але вже зникає колишня довірливість і наївність. Підвищується самоконтроль, критичність, обов’язковість, з’являється почуття справедливості. У дитини розвинене почуття власної гідності, ці маленькі борці за справедливість можуть заявити: “Мені прикро, коли ти на мене кричиш”
Типовими для цього віку є агресивні фантазії малюків і їхні заяви типу “Я тебе не люблю – ти погана” або “Ти мене образила – я тебе вб’ю”. Це може стати повною несподіванкою для батьків. Єдина порада в даній ситуації – просто спокійно поговорити з дитиною. А через деякий час вона навчиться краще керувати своїми почуттями, стане більш терплячою та доброзичливою.
Від 4 до 6 – формування особистості: статева диференціація
У 3-4 роки дитина вже знає, що вона хлопчик або дівчинка. І тепер триває засвоєння дитиною своєї статевої ролі. З’ясовується відмінність між чоловіками і жінками, а далі дитина починає наслідувати поведінку представників своєї статі. У віці від 4 до 6 років розвивається така важлива риса як усвідомлення себе хлопчиком або дівчинкою. І прояви цього усвідомлення можна спостерігати в усьому – у виборі ігор, які вже чітко розділені на ігри “для хлопчиків” і “для дівчаток”, в наслідуванні поведінки представників своєї статі. Батьки іноді бувають вражені поведінкою малюка, який раптом хоче цілуватися з мамою “по-дорослому”, заявляючи, що любить її.
Дитяча закоханість – важлива тема для роздумів. Одного разу ваш малюк повідомить: “Я закохався. Мама, дай мені цукерки – я подарую Даринці в садку”, або донечка тихо зітхає, спостерігаючи за своїм кумиром – сусідом-третьокласником. Будьте обережні з такими трепетними почуттями.
Розвивається почуття сорому. Якщо маленька дитина дуже безпосередня в своєму бажанні досліджувати власне тіло, то чим дорослішою вана стає, тим більшу незручність відчуває, коли доведеться роздягатися перед сторонніми людьми. Це нормальний процес, який є результатом виховного впливу. Поважайте почуття свого малюка.
У дитини інтенсивно з’являється відчуття власного тіла, підвищується чутливість рецепторів шкіри і слизових, малюки хочуть ніжності, ласки, поцілунків, обіймів. Це дуже важливий етап у розвитку дитини та формуванні її, як особистості.
Читайте також “Як навчити дитину зав’язувати шнурівки” та підписуйтесь на наш YouTube-канал Дітиінфо – все для дітей.
Від 4 до 6 – формування особистості: незалежна поведінка
Все частіше в дошкільному періоді в структурі спілкування дорослого і дитини проявляються елементи рівності та партнерства. У поведінці дитини з’являються елементи критичного ставлення до дій ровесників і дорослих, перші прояви незалежної поведінки. Але для того, щоб формувалася така незалежна поведінка, батьки та інші дорослі, які беруть участь у вихованні дитини, повинні створити спеціальні умови. Нехай ваш малюк має можливість виправити ваші “помилки”, виграти у вас в якусь гру. Нехай дитина відчує себе не тільки учнем, але і партнером, а іноді – навіть учителем. І вона відчує, що в цьому світі щось залежить і від неї.
Від 4 до 6 – формування особистості: мислення дошкільника
“Чому?”, “Звідки?”, “Що?” Десятки питань в хвилину видає маленька “чомучка”. У суєті буднів ми ігноруємо їх. Пройдуть роки, перш ніж дитина зможе отримати вичерпну відповідь на свої питання, але вона хоче знати все зараз і негайно.
Щоб відповісти дошкільнику на його питання, потрібно знати, якої відповіді він очікує. Тому спробуйте запитати у нього самого. Ви, перш за все, дізнаєтеся, що вже знає ваша “чомучка”, як вона сама пояснює явище чи поняття, і, відштовхуючись від цього, зможете відповісти на поставлені запитання.
Дитина 4-6 років, пояснюючи світ, одушевляє його. Все на світі дихає, думає, відчуває, бажає … І це прекрасно. Інакше як їй пояснити, чому світить сонце, звідки прилітає вітер і хто начепив на небо зірки. Казкове бачення світу, гра – це особливий спосіб освоєння зовнішнього світу, який дозволяє зрозуміти, засвоїти, систематизувати на доступному рівні інформацію, яка надходить із зовнішнього світу.
Але є й інший спосіб пізнання навколишнього – активне дієве освоєння предметів – нових іграшок, предметів побуту, ігор в піску … Дитина вчиться експериментувати з доступними предметами, намагаючись самостійно пояснити причини руху механізмів, властивості речовин.
І те, що малюк може досліджувати, до чого доторкнутися, дуже швидко набридає, втрачає свою чарівність.
Але ті явища і предмети, які знаходяться поза межами безпосереднього досвіду дитини залишаються наділеними “живими” якостями. І навіть якщо дошкільник знає “наукове пояснення” і розповідає вам його, в душі він все одно продовжує вірити в можливості чарівних перетворень. Чи не тут ховається віра в Миколая?
Тільки окремі діти серед 4-6-річних, вивчаючи незнайомий предмет, роблять це як дорослі: обмацують, розглядають і не намагаються відшукати чарівні властивості.
Поступово, з віком, дитина від “чарівного” пояснення причин, явищ переходить до раціонального тлумачення картини світу. Це дуже важливий етап, який, в принципі, готує дитину до нового етапу розвитку – навчання в школі.
Ще одна важлива властивість мислення дошкільника – “глобальність”. Дорослий бачить об’єкт – воду, пісок, пластилін, знає його властивості – форму, обсяг, вага і т.п. Для дитини всі властивості з’єднуються в одну спільну рису. Вони не можуть оцінити взаємозв’язок між різними поняттями, наприклад, що обсяг води в склянці залежить від висоти склянки та її ширини. Дитина бачить одну найяскравішу властивість і за нею робить висновки про весь об’єкт. Цей “недолік” мислення долається з часом. І якщо дати дитині можливість самостійно експериментувати з речами, водою, піском, то вона набагато швидше подолає цю властивість свого мислення.
З точки зору дорослого, це лише “проміжні етапи”, які з часом будуть подолані. Але у дитини є свій світ. У ньому є і здатність “поєднувати непоєднуване”, і вміння виділяти в об’єктах найяскравіші властивості, і довіру до особистого досвіду, тобто те, що отримує дошкільник завдяки цим “недолікам” мислення. І ці здібності знадобляться йому в майбутньому, навіть тоді, коли він вже стане дорослим.
. .
. .
