Уявімо ситуацію, що у вас є домашній улюбленець. Кіт. Або пес. Або і кіт, і пес.. Ви живете у мирі і злагодні кілька років, а потім у вашій дружній родині поповнення – народжується малюк. І ось вас уже питають зі всіх сторін, куди ви дінете домашніх улюбленців. Адже з тваринами у хаті про стерильність навіть не йдеться. Викинути тварин ви, звісно ж, також не можете. Яке ж воно, життя дітей у помешканні із тваринами.
Найперше невелика порада: якщо ви лише плануєте заводити тварину, а в майбутньому – народжувати дітей, обирайте неагресивні породи. Особливо, якщо вашому улюбленцеві не “світить” професійний кінолог, до прикладу. Адже якщо тварина звикне лише до вас, а потім у домі з’явиться ще одна людина, невідомо як поведе себе ревнива тварина. Звісно, все залежить від виховання, але якщо ви в роздумах і лише обираєте, то спростіть собі життя і візьміть якогось добрячка.
Гігієна
Прийнято вважати, що тварини розносять бруд, а ті, що гуляють на вулиці, ще й тягнуть до будинку купу мікробів, які дуже небезпечні для дитини. А оскільки біля немовлят стараються тримати все в чистоті, то як же бути з тваринами?
Насправді, якщо ваша тварина правильно доглянута, покупана відповідно до свого виду, вичесана і з помитими лапами після прогулянки, то великою небезпекою для дитини вона не є. Більше того, медики вже схильні вважати, що діти, які ростуть у помешканні із тваринами, є більш загартованими до різноманітних вірусів, вони менше хворіють або легше переносять захворювання.
Адже зазвичай малятко довгий час оберігають від будь-якого шкідливого середовища. Натомість у квартирі з собакою чи котом досягти аптечної чистоти нереально. Відповідно зі світом, який видно лише під мікроскопом, дитина зустрічається набагато швидше. І зрештою, звикає.
Відтак такий гігієнічний аргумент не повинен ставати вам на заваді. Щодо здоров’я, то тут дійсно немає нічого страшного чи небезпечного. Звісно ж, зовсім інша справа, якщо проявляється алергія на тваринну шерсть. Та такі випадки вирішуються індивідуально і, на щастя, трапляються не дуже часто.
Психологічне здоров’я
Не дивуйтесь, тварини насправді мають на нього значний вплив. Ви можете не вірити, але дослідження вказують на те, що дитина, котра живе у помешканні зі собакою, набагато легше вчиться дружити, має менше страхів, не знає дитячого егоїзму і загалом – є щасливою.
Існує навіть спеціальний вид лікування – каністерапія. Він полягає у тому, що під наглядом фахівців спеціально навчені собаки можуть лікувати і реабілітовувати хвору людину чи дитину. Досягають результату вони завдяки тому, що через їхню відкритість та щирість люди легко ідуть на контакт. Навіть якщо раніше це було дуже складно з професійними психологами.
Зокрема, дослідження Pediatric Research показали, що дошкільнята, які жили зі собакою в домі, мали на 30% менше проблем з поведінкою і спілкуванням з однолітками, аніж їхні ровесники, що жили без тварини в домі.
До того ж собака відповідної породи – це нянька для вашошо малюка. Вона зможе розважити вашу дитину краще будь-якої іграшки. Про породи, які краще заводити, якщо у вас є дитина ви можете прочитати тут.
Виховання
Попри усі страхи, насправді найважливішим є виховання. Вас, дитини та тварини. Особливо, якщо мова іде про собаку. Якщо тварина жила у домі до появи тварини, то у неї може прокинутись ревність, коли ви раптом принесете додому малюка.
Найперше, тварина повинна знати своє ієрархічне місце. І в жодному разі не порушувати його. Так само і дитину слід змалечку привчати правильно поводитись із твариною. Не дозволяти ображати, скубти за вуха чи шерсть. Адже малюк може зробити тварині боляче навмисно, та невідомо як поведе себе ваш улюббленець у відповідь.
Тож найкраще, коли для сім’ї із дитиною правильно підібрана порода (якщо йдеться про собаку).
Якщо усі члени родини виховані і ставляться одне до одного із повагою, то жодних проблем у домі не буде. Натомість буде лише багато, ні, дуже багато любові.
