Давайте сьогодні поговоримо про навчання дітей, а саме про те, як зацікавити дитину до навчання, всупереч її власним бажанням? У психології поширені три види мотивацій, які, на думку більшості дорослих, служать для дітей хорошим стимулом до навчання. Давайте, розглянемо кожен з них і спробуємо зрозуміти, чи дійсно вони так ефективні? Можливо, дана стаття допоможе Вам зрозуміти, як зацікавити дитину до навчання.
Про головне
Перший вид мотивацій – це, так звана, мотивація на перспективу. Полягає вона в тому, щоб дитина, вже прийшовши в школу, знала, навіщо їй вчитися і як це знадобиться в житті. Тобто батьки розповідають дитині про те, що потрібно вчитися, щоб отримати спеціальність в майбутньому, піти працювати, бути корисним країні і допомагати своїм мамі і татові, коли вони постаріють. Знання цих речей і має стати для дитини стимулюючим фактором, з точки зору батьків. Але, згідно з дослідженнями психологів, в такому віці подібна мотивація не може вплинути на дитину. Для неї ці знання абстрактні і вони не здатні вплинути на її вчинки.
Другий вид мотивації, який багато батьків беруть на озброєння, коли не знають, як зацікавити дитину до навчання, це, так звана, пізнавальна мотивація. Тобто, з цієї точки зору, дитині повинно бути цікаво знати: як жили предки в минулому, які особливості є у рідної мови, якими властивостями володіють числа, з чого складається повітря і т.д. Загалом, в дитині повинна прокинутися жага пізнання. Але знову ж таки даний вид мотивації є малоефективним. Якщо раніше, коли не було ні телебачення, ні інтернету, то дитині і справді, могло бути все це цікаво, і вона могла б сидіти на уроці і з цікавістю слухати вчителя. Але у сучасних дітей, які йдуть до школи, запас знань вже набагато більший, ніж раніше. І виходить так, що майже про всі речі, які вчитель розповідає, діти, в будь-якому обсязі, вже чули раніше.
І, нарешті, третій вид мотивації, полягає в тому, що учень, який добре навчається, знаходить підтримку і схвалення оточуючих. Тобто школяр прагне отримувати хороші оцінки, щоб викликати позитивне ставлення оточуючих.
Як діяти, щоб викликати у дитини інтерес до навчання?
Для початку, потрібно усвідомити, що головне в школі – це не оцінки, а отримання знань і умінь, якими дитина ще не володіла раніше. Але багато дітей думають навпаки і намагаються отримати хороші оцінки, при цьому, не намагаються отримати необхідних знань для цього.
Дуже важливо, щоб дитина не боялася невдач і не соромилася, якщо у неї щось не виходить. Потрібно пояснити їй, що, в цьому випадку, вона повинна звернутися за допомогою до вчителя або до батьків, адже вчитель в школі, в першу чергу, для того, щоб вчити.
Загальні поради
З чого все починається? Помилки батьків
- [u]Помилка №1[/u]. Батьки вважають, що дитина готова до навчання в школі, тому, що вона багато знає для свого віку. Але інтелектуальна готовність – це не синонім готовності психологічної, яка визначається рівнем розвитку довільної поведінки, тобто умінням дитини підкорятися певним правилам і робити не те, що їй хочеться в даний момент, а те, що робити необхідно. Тут важливо розвивати у дитини вміння долати себе: привчати робити не тільки те, що їй подобається, а й те, що не подобається, але необхідно. І це завдання ще дошкільного віку.
- [u]Помилка №2[/u]. Дитину рано віддають в школу. Не можна забувати про біологічне дозрівання.Біологічно незрілу дитину краще в школу не віддавати, тому у неї ще не сформована рука. Таким чином, біологічна неготовність дитини до школи веде, як правило, до важкої шкільної адаптації (дитина швидко втомлюється і не справляється), а це ймовірність того, що дитина починає не любити школу і не хотіти навчатися.
- [u]Помилка №3[/u]. Діти не відвідують дитячий садок. Відсутність контакту з однолітками веде до відсутності довільної поведінки, коли дитина, щоб грати з іншими, повинна дотримуватися правил, навіть, якщо їй не дуже хочеться, рахуватися з чужою думкою.
- [u]Помилка №4.[/u] Відсутність чіткої організації життя дитини, недотримання режиму дня, бездоглядність в побуті. Діти, які організовані крім школи, тобто відвідують якісь цікаві для заняття, як правило, незважаючи на навантаження, більш мотивовані до навчання.
- [u]Помилка №5.[/u] Неправильні методи виховання: придушення особистості, погрози, фізичні покарання або, навпаки, надмірна опіка.
- [u]Помилка №6.[/u] Завищені вимоги без урахування об’єктивних можливостей дитини.
- [u]Помилка №7.[/u] Придушення мотивації до навчання шляхом висміювання, некоректних висловлювань, порівняння з іншими дітьми. Проектування своїх очікувань на дитину – це, напевно, найпоширеніша помилка батьків, не завжди навіть усвідомлювана.
- [u]Помилка №8.[/u] Батьки вірять у те, що діти повинні розділяти інтереси, які були у них в дитинстві, і часом не допускають навіть думки про те, що їх дитині це може бути зовсім не цікаво.
. .
. .
Зацікавити дитину до навчання допоможуть кілька простих правил
- Не треба постійно сварити дитину, соромити її за погані оцінки, інакше вона може відчути себе нелюбимою дитиною в сім’ї.
- Дізнайтеся, через що дитина отримала оцінку, яка її і Вас не влаштовує, щоб було зрозуміло, над чим працювати.
- Розбираючи помилки дитини, ніколи її не принижуйте. На помилки вказуйте стримано, наприклад: “Тут у тебе вийшло погано написати букви, але ось тут все добре, видно, що ти старався”.
- Якщо у дитини вийшло те, що не виходило раніше, то обов’язково похваліть її за це. При цьому, якщо Ви бачите, що дитині коштувало це великих зусиль , то зумійте порадіти разом, підбадьорюйте дитину.
- Ставте перед дитиною посильні завдання. Не варто вимагати від неї занадто багато.
Перш за все, слід оцінити, як ставиться до навчання сама дитина, що для неї процес навчання, знайти правильні шляхи і показати правильний напрямок. Далі дитина впорається і сама, але зорієнтувати її потрібно Вам, шановні батьки – адже Ви найкращий друг і помічник Вашої дитини!
. .
. .
