Коли дитина ділиться з дорослими інформацією про те, що «Таня ляльку не дає» або «Артем не дозволяє пограти з м’ячем», їй тут же відповідають, що бути ябедою погано.
Чи так це насправді? Що ховається за цими дитячими доносами? Давайте розглянемо не наслідок, а причину, яка стоїть у витоках.
Дитина у віці до трьох років ще не вміє прогнозувати наслідки своїх слів. Тому читати нотації на тему «ябеди» їй в принципі безглуздо. Через нестачу соціального досвіду дитина ще не може осмислити позитивне або негативне значення свого вчинку і привласнює оцінку своїм діям відповідно до реакції дорослих. Якщо мама похвалила – означає добре вчинив, посварила – зробив щось неправильно.
Трирічна дитина ще не ябедничає. Вона просто намагається своїми словами прокоментувати те, що бачить.
Кращою реакцією в даному випадку буде перемикнути її увагу на інший предмет. Відволічіть малюка. «Віка не робить уроки, а дивиться у вікно? А чим займалася ти? Розкажи будь-ласка…”. Якщо Ви послухаєте малюка і покараєте Віку, тим самим дасте йому на майбутнє потужний інструмент, до допомоги якого він завжди буде вдаватися, щоб вирішити конфлікт на свою користь.
Іноді дитина приходить до вас і скаржиться, що хтось із дітей не дає іграшку. В даному випадку це теж не прояв ябеди. Просто дитина сподівається на вашу допомогу, більше ніж на власні сили. Вона шукає у вас підказку, як правильно в даному випадку треба вчинити.
Дитина у віці 3-5 років, розповідаючи про вчинки інших дітей, також не має на меті «донести» на іншого. Вона просто ділиться своїми емоціями, почуттями, враженнями. Оскільки в цьому віці дитина активно включається в соціальне середовище, іншими словами соціалізується, то їй важливо зрозуміти для себе: добре чи все таки погано вчинив товариш, коли обдурив виховательку чи образив свою сестричку. Таким чином дошкільник вибудовує для себе модель поведінки, грунтуючись на чужому досвіді. Тому його так непокоять приклади з чужого життя. Йому важливо знати, що думають дорослі про такий вчинок і як його оцінюють.
Відповідно, вислухуйте свою дитину і не припиняйте її розповідь словами «припини ябедничати». Отримавши кілька разів відсіч на свою відвертість, малюк може замкнутися в собі і ніколи більше не поділиться з вами своїми переживаннями. Краще вислухайте його і допоможіть розібратися в поведінці товариша. Розкажіть чи можна так чинити чи не можна і поясніть чому.
Читайте також “Як навчити дитину зав’язувати шнурівки” та підписуйтесь на наш YouTube-канал Дітиінфо – все для дітей.
Дитина молодшого шкільного віку на найпростішому рівні вже освоїла норми і правила поведінки і вміє орієнтуватися на них. Вона може спрогнозувати реакцію дорослого на свої слова чи вчинки. І представивши цю реакцію, вирішує: варто чи ні зачіпати дану тему в спілкуванні з дорослими. Якщо батьки забороняють «ябедничати», не вникають у ситуацію, то і дитина відповідно такі речі зачіпати в розмові не буде. Але це зовсім не означає, що хвилювати вони його перестануть. Вона буде шукати відповіді на свої питання. Тільки от у кого? Якщо у батьків марно, у вчителя страшно, до кого можна тоді звернутися? І ось це питання особливо актуальним стане в підлітковому віці. Коли відповідь на нього дасть «вуличний авторитет» і організує виховання вашої дитини, орієнтуючись на власний світогляд.
Тому перш ніж присвоїти дитині ярлик «Ябеда», розберіться в ситуації. Спільно з дитиною проаналізуйте її. Привчайте малюка до алгоритму ваших міркувань, щоб потім він зміг, спираючись на них, вибудовувати власні. Адже ябедничество – це засіб домогтися бажаного, своєрідна тактика, що дозволяє досягти мети і задовольнити потребу в безпеці, авторитеті, у схваленні і т.д. І ця потреба цілком обгрунтована. Тільки тактика обрана помилкова. Тому направити дитину по іншому шляху, який також допоможе задовольнити цю потребу – це завдання дорослих.
Наприклад, якщо дитина прагне стати лідером за допомогою «доносів», допоможіть йому проявити себе по іншому. Допоможіть їй усвідомити свої сильні сторони, які допоможуть досягти авторитету серед ровесників. Дитина малює, вміє виразно читати – створіть ситуацію, в якій ці якості найбільш яскраво виявляться і цим вона завоює повагу своїх товаришів.
Якщо ябедничає через почуття ревнощів, коли на його погляд молодшому братику / сестричці дістається більше уваги, ніж йому, то намагайтеся «подивитися» на ваші з ним стосунки його очима і відновити потрібну йому «справедливість».
Завжди знаходьте час, щоб вислухати не тільки те, що говорить дитина, але і те, що хоче сказати.
А справжні ябеди – це люди, які отримують задоволення, коли їх слова послужили приводом для покарання іншого.
