До шостого місяця життя грудного молока або молочних сумішей малюкам стає недостатньо. Для повноцінного розвитку зростаючого організму потрібні додаткові мінерали, вітаміни і, звичайно, калорії. Деякі мами починають прикорм з овочевого пюре, і вже на другому етапі знайомства з новою їжею дитині починають давати каші. Як і будь-який інший прикорм, каші пропонують перед годуванням грудним молоком або сумішшю: високі шанси, що голодний малюк більш поблажливо поставиться до такого «новаторства» з боку дбайливої мами.
Обсяг нового прикорму потрібно збільшувати поступово і обережно, уважно відстежуючи реакцію маленького гурмана. Перші в житті порції каші не повинні перевищувати однієї-двох чайних ложок, надалі їх потрібно буде плавно довести до 150-180 грамів. Щоб організм дитини не зазнав шоку від великої кількості нової їжі, яка до того ж серйозно відрізняється за смаком і консистенцією від маминого молока, каші повинні з’явитися в меню після введення овочевого пюре. Однак іноді педіатри радять почати саме з каш – у тому випадку, якщо у малюка нестійкі випорожнення, труднощі з травленням або набором ваги. Але в подібних ситуаціях каші повинні бути набагато рідшими, ніж зазвичай.
Більшість лікарів схиляються до думки, що починати краще з рисової, гречаної або кукурудзяної каш. Після цього настає черга вівсяної каші, потім можна починати змішувати злаки.
Звання найкориснішої та найбезпечнішоїї для малюків каші по праву заслужила гречка. Поряд з вівсянкою вона містить максимальну кількість вітамінів B1 і B2, заліза і магнію. До того ж вона багата харчовими волокнами, які гарантують стабільну роботу кишечника. Однак якщо у дитини проблеми з травленням, перед введенням каші варто додатково порадитися з педіатром: при деяких порушеннях зайва клітковина може викликати кольки та інші порушення роботи кишечника.
Важливий і сам процес годування. Якою б рідкою не була каша, давати її дитині необхідно з ложечки, а не з пляшечки. Це не тільки допомагає малюкові стати на шлях «дорослої» їжі і готує до процесу пережовування їжі, але також гарантує, що їжа потрапить в дитячий шлунок вже обробленою ферментами слини. Саме це сприяє безболісному і гарному травленню при введенні в раціон нового продукту.
Найпоширеніші питання, які задають молоді батьки: яким кашам краще віддати перевагу – приготованим власноруч із звичайних круп або сухим кашам промислового виробництва; в чому різниця між молочними і безмолочними кашами.
Оптимальним в харчуванні грудних дітей є використання готових каш (інстантних). Вони вигідно відрізняються тим, що виробляються з екологічно чистої сировини, додатково збагачуються вітамінами і мікроелементами, які повністю покривають потребу зростаючого організму дитини.
Першими вводять рисову, кукурудзяну або гречану кашу, потім вівсяну. Суміш різних видів злаків вводять до року, а манку – після року. Пшоняна каша найважча, її дають лише ближче двох років. Для першого прикорму найбільш підходять каші, що не містять цукру і молока.
Промислові дитячі каші можуть містити такі добавки: мальтодекстрин, глюкоза, декстроза, ванілін.
Мальтодекстрин – це суміш глюкози, солодового цукру і олігосахаридів, яка сприяє підвищенню інсуліну і покращує травлення.
Глюкоза – це фруктовий цукор.
Декстроза – виноградний цукор.
Ванілін – пахуча речовина з плодів ванілі, може викликати алергію. На жаль, часто виробники використовують синтетичний ванілін і не вказують на це на упаковці.
Нескладно зварити кашу і самим, в домашніх умовах. Кашу можна приготувати з крупи, попередньо розмеленої в кавомолці до стану борошна, або ж зварену кашу подрібнити у блендері до однорідної маси. Краще, та й швидше, зварити кашу на воді, а потім додати в неї 30 мл грудного молока або суміші, яку зазвичай їсть дитина. Це поліпшить смак страви і зробить її більш знайомою для малюка.
