Здоров'я дитини

Синдром відмінника

sindrom_vidminnika

Горезвісним синдромом відмінника страждають не тільки відмінники і хорошисти. Бажання бути кращим і демонструвати тільки позитивні результати навчання може бути в рівній мірі притаманне і закоренілим трієчниками. Педагоги пояснюють цей парадокс тим, що страх отримати погану оцінку в школі або почути про себе негативний відгук змушують дітей активніше включатися в «гонку» шкільних досягнень.

Як формується «синдром відмінника»?

Прагнення дитини «завжди бути на висоті» і демонструвати оточуючим свою успішність найчастіше є проявом її глибокої невпевненості в собі. Причини цієї невпевненості можуть бути дуже різними. Зазвичай це комплекси з приводу своєї зовнішності, відсутність друзів, недостатньо високого (на думку дитини) статусу сім’ї. Дитина також може вважати, що батьки недостатньо її люблять. У цьому випадку прагнення отримувати хороші оцінки може стати способом привернути до себе увагу дорослих і довести їм свою значимість.

sinrom_vidminnika_2

Нерідко діти стають продовженням амбіцій своїх батьків. Багато з них вважають, для того щоб син чи дочка чогось досягли в житті, потрібно повністю присвятити себе дитині. Дитячі психологи давно довели факт, що поведінкові і психологічні проблеми дітей є віддзеркаленням внутрішніх установок їхніх батьків та тих моделей поведінки, які прийняті в сім’ї. Тати та мами, що пред’являють підвищені вимоги до себе, неусвідомлено переносять власні якості і проблеми на дітей, формуючи у них так званий «синдром відмінника». При цьому батьки можуть не пред’являти до дитини конкретних вимог. Діти тонко відчувають настрій оточуючих, інтуїтивно налаштовуючись на їх «хвилю».

Дитина-перфекціоніст, як правило, дуже гостро переживає навіть незначні невдачі. Погоня за успіхом та досягненнями може обернутися для неї депресією. Адже бути завжди кращим – це важко як фізично, так і морально. Такі діти втрачають дитячу безпосередність і вміння радіти тому, що є хорошого в їхньому житті. У них виникають проблеми в спілкуванні з однолітками.

Страх зробити щось не так заважає перфекціоністові вчитися. Дитина сильно переживає через навчальних невдачі, засмучується, допускаючи незначну помилку, боїться помилитися при відповіді на уроці, а отримавши трійку, страждає. Є випадки, коли такі діти зовсім кидали навчання.

Як допомогти дитині позбутися комплексу відмінника?

Хороша успішність у школі – це не ознака того, що ваша дитина схильна до синдрому відмінника. Їй може бути дійсно цікаво вчитися. Однак якщо за ціною п’ятірок стоять великі зусилля і страх покарання, а шкільні невдачі сприймаються як катастрофи – це симптом того, що дитині потрібна допомога батьків або психолога.

yak_dopomogti_ditini_pozbavitis_kompleksu_vidminnika

П’ять рекомендацій батькам, які допоможуть дитині позбутися синдрому відмінника.

  1. Стримуйте свої амбіції

    Батькам варто постійно коригувати свої очікування, щоб вони відповідали здібностям дітей. Задумайтесь, наскільки вони співвідносяться з можливостями вашої дитини. Адже максимум позначки для кожного учня свій. У одного це п’ятірка, а в іншого – трійка. Якщо ви хочете змінити щось у своїй дитині, то почніть з себе. Знизьте планку за вимогами до сина чи дочки, відмовившись від амбіцій виховати «ідеальну дитину». А головне, перегляньте своє ставлення до успішності – успіх у житті не завжди залежить від оцінок у школі!

  2. Виховуйте правильне ставлення до оцінок

    Поясніть дитині, що з оцінками він буде стикатися скрізь і завжди, а не тільки в шкільному житті. Однак не можна, щоб вони повністю визначали її настрій і уявлення про саму себе. Переконайте сина чи дочку, що ви цінуєте їх незалежно від їх успіхів у школі. Проявляйте до них свою любов і турботу незалежно від відміток у щоденнику.

  3. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми

    Якщо ви не хочете виростити невдаху, ображеного на увесь світ і невпевненого у своїх силах, перестаньте порівнювати свого сина чи дочку з іншими «успішними і талановитими» дітьми. Лаючи одного й хвалячи іншу дитину, нав’язуючи її як приклад для перших, ви протиставляєте їх один одному. Сам факт оцінки важко травмує психіку дитини, позбавляє її впевненості в батьківській підтримці. Роблячи таким чином, ви провокуєте малюка включатися в суперництво з більш сильними учнями, що не завжди йде йому на користь.

  4. Дайте право на помилку

    Очікувати, що дитина не буде робити ніяких помилок, – значить проявляти по відношенню до неї надмірну жорсткість і давати невірне уявлення про життя. Поясніть своєму чаду, що у неї є право помилятися. Усвідомлення цього допоможе подолати страх сказати або зробити щось неправильно.

  5. Розвивайте у дітей почуття гумору

    Дітям, які дуже гостро реагують на думку інших людей, варто нагадувати, що вони не зобов’язані бути ідеальними в очах оточуючих. Постарайтеся розвинути у дитини почуття гумору. Оптиміст легше переживає життєві негаразди, краще сходиться з однолітками і користується у них популярністю.