Всім відомо, що перші дні в дитячому садку – важке випробування для дитини та її батьків. Розлучаючись вранці з мамою, діти, як правило, плачуть, кричать, а вечорами у них буває поганий настрій, пригніченість або ж, навпаки, нехарактерна раніше надмірна активність, перезбудження. Щоб минути цей негативний період якнайшвидше, слід грамотно підійти до адаптації дитини в садку. В іншому випадку сльози щоранку перед виходом з дому і небажання йти в садок можуть затягнутися на місяці.
Розвиваємо дитячу самостійність
Ще до початку відвідування дошкільного закладу батькам рекомендується навчити дитину самостійно користуватися ложкою і виделкою, вмиватися, роздягатися і одягатися, користуватися горщиком. У малюка, який вже справляється з вищезгаданими премудростями, труднощів у період адаптації буде набагато менше.
Щоб вашому синові або дочці було легше роздягатися самостійно, придбайте практичні і зручні речі без зайвих застібок. Краще, якщо замість ґудзиків будуть кнопки чи застібка-блискавка. І бажано, щоб вони були розташовані спереду, а не на спині. Так дитина зможе впоратися з процесом сама, і їй не доведеться зайвий раз просити про допомогу вихователя. Перевагу краще віддати немаркому одягу. Тоді і батьки позбудуться зайвого прання, і діти не будуть боятися забруднитися. Приміром, непоганий варіант для маленьких модниць – майка і джинсова спідничка на гумці або джинсовий сарафан з кнопками, що застібаються спереду. Хлопчику буде зручніше перебувати в групі у футболці та шортиках на гумці.
Вибирайте взуття, яке малюк зможе сам взути. Воно не має бути тісним, але має добре триматися на нозі, не «бовтатися», не злітати, а фіксуватися ремінцями. Для зручності перевагу віддайте моделям на липучках.
Обов’язково потренуйтеся вдома з дитиною надягати і знімати одяг, обраний для садка. Нехай деякий час він поносить його, щоб звикнути. В іншому випадку вже в перший день в садку може з’ясуватися, що він незручний.
Читайте також “Як навчити дитину зав’язувати шнурівки” та підписуйтесь на наш YouTube-канал Дітиінфо – все для дітей.
Дотримуємося режиму дня
Ще за місяць-два до початку відвідування дошкільного закладу варто максимально наблизити домашній розпорядок дня до того, який буде в садку. Тобто 7,00-7,30 – підйом, 8.30-9.00 сніданок, 10.30-11.30 – прогулянка, 12.00 – обід, 12.30-15.00 – підготовка до сну, денний сон, 15.30 – полуденок.
Під час адаптації до садка режиму потрібно дотримуватися особливо ретельно. Чи не відступати від нього більше, ніж на півгодини-годину у вихідні та святкові дні.
Помічено, що важче звикнути до життя в групі тим дітям, з якими практично безвідривно вдома сиділа мама. Тому за кілька місяців до того, як малюку належить піти в дошкільний заклад, дозвольте собі залишати його вдома з іншими родичами, нянею. Це буде своєрідний “тренінг розставання з мамою” перед дитячим садком.
Звикаємо до садка поступово
Перший час, і про це вам скажуть педагоги і вихователі, дитина повинна знаходитися в садку 1-2 – максимум 3 години (а ще краще перші два-три дні – годину, потім ще три дні – дві години і, нарешті, три години) . Такий період може тривати тиждень, а то й два. Поступово час перебування в групі збільшують. Потім хоча б до місяця з моменту першого відвідування (тобто ще два-три тижні) малюка залишають в садку до сну. І тільки потім малюк може перебувати в групі цілий день.
Наведені тут цифри – це мінімум. Деякі діти в силу своїх індивідуальних особливостей можуть адаптуватися до нового способу життя і довше.
Забезпечуємо психологічний комфорт
Ще до відвідування дитячого закладу слід пояснити дитині, що таке дитячий садок. А ще краще – наочно показати. Сходіть туди разом з малюком, подивіться на дітей під час прогулянки. Розкажіть, що ще вони роблять в саду (граються, їдять, сплять, співають пісеньки), і як це цікаво.
Можна пограти з дитиною “у садочок”: взяти різних ляльок і розподілити між ними ролі: хтось із них буде вихователем, хтось малюком, хтось батьком. Вранці дорослі відводять дітей в садок. Там діти граються, їдять, сплять, гуляють. А ввечері мама обов’язково забирає їх додому. Ви можете проявити фантазію і придумати разом з малюком нескінченне число подібних ігор: можна “показувати в особах” ситуацію на ляльках, членах родини, розповідати казки власного творіння “про те, як одна дівчинка пішла в дитячий садок, і там їй було дуже весело” .
Коли відводите дитину в групу, намагайтеся не показувати їй своє хвилювання, яке у вас обов’язково виникне. При розставанні будьте спокійні, але тверді. Обов’язково скажіть, коли ви за нею прийдете (а то дитина, не дай Бог, вирішить, що її залишили з чужою тіткою назавжди) і вкажіть час приходу в доступній для її розуміння формі. Наприклад: “я прийду за тобою, коли ти пообідаєш”, “коли ти разом з дітками підеш гуляти”. Допомагає подолати стрес розставання звичний ритуал прощання (поцілунок, обійми, можливість подивитися на маму з вікна). Якщо малюк занадто болісно реагує на прощання, доручіть відводити дитину татові або бабусі.
Зустрічаючи дитину, питайте, як вона провела день, що робила, у що гралася. Разом обговорюйте події, що відбулися за час вашої розлуки. Хваліть за успіхи, давайте поради, якщо вважаєте, що дитина вчинила неправильно. Малюк у цьому випадку буде знати, що проблему, що виникла у садочку, батьки завжди допоможуть вирішити. Дитина буде відчувати, що в складних ситуаціях не самотня, їй є на кого покластися.
У період адаптації проводьте більше часу разом з малюком, намагайтеся після садка погуляти. Дитина отримає нові враження і відвернеться від негативних переживань. Потіште його чимось приємним. Проте зайві сильні емоції в цей час йому шкідливі. Тому на деякий час відмовтеся від походів у театр, кіно, цирк і навіть у гості. Телевізор також може викликати у малюка перезбудження, тому обмежте час перегляду телепередач до 10-15 хвилин за вечір.
Не рекомендується віддавати малюка в садок в період так званої “кризи трьох років”. Нехай дитина піде трохи раніше – в 2,5 роки або вже до чотирьох років, коли кризовий період скінчиться.
Неодмінно хваліть малюка за те, що він відвідує дитячий садок. Скажіть йому, який він молодець. Адже він тепер дорослий і ходить в садок, зовсім як мама і тато на роботу.
Завжди шанобливо відзивайтеся про вихователя та персонал, що доглядає за дітьми. Ні в якому разі не критикуйте їх роботу при синові або дочці і не кажіть ніколи погано про сам дошкільний заклад (навіть якщо на те є підстави). Навпаки, намагайтеся сформувати у дитини позитивне ставлення до дитячого садка.
І будьте в період адаптації терпимі до змін у поведінці дитини. Ви ж доросла людина і розумієте, що вона вередує не тому що “погана”, а через те, що їй дуже важко звикнути до нового помешкання, дітей, вихователя, більш суворих вимог, режиму.
