Як виховати ініціативного підлітка, що хоче і буде розвиватися

Аби дитина вчилася, працювала та займалася хобі “з вогнем у очах”, її потрібно винагороджувати за успіхи. Хваліть малюка за всі добрі справи, котрі він виконав (навіть якщо це його обов'язок). Не критикуйте за помилки. Замість цього пояснюйте, чому їх слід уникати і як цього можна досягти.

Не сваріть дитину за невдачі. Краще скажіть: “наступного разу ми зробимо це разом і в тебе все вийде добре”. Приведемо приклад: син вирішив приготувати суп, але спалив каструлю. Розлючена матір підняла крик і образила хлопця. Тепер він знає, що проявлена ініціатива може завершитися невдачею і призвести до проблем. А отже - слід уникати відповідальності.

Якщо ж ви разом помиєте кастрюлю і приготуєте страву з нуля, окрилений син знову спробує себе у кулінарії, але на цей раз - успішно.

Як “виправити” безініціативну дитину

Психологи рекомендують розвивати ініціативність наступними способами:

• давати прості завдання, котрі не викликають страху провалу і хвалити дитину за кожен успіх. Згодом обов'язки слід ускладнювати, а нагороду - збільшувати.
• виправити власні помилки. Потрібно менше сварити вихованця і хвалити його за всі досягнуті успіхи.
• придумувати цілі, котрі цікавлять дитину. Юного історика можна попросити скласти родинне дерево, ботаніку можна довірити вирощування рослин у горщику і т. д.

А що з навчанням?

Якщо дитина відстає від програми - допоможіть їй наздогнати однокласників своїми силами, або за допомогою репетиторів. Після цього не змушуйте здобувати хороші оцінки під страхом покарань. Краще заохочуйте отримати гідний результат винагородами.

Поясніть, що відмінник матиме поважне ставлення, зможе приходити до дому пізніше, отримає більше кишенькових грошей. Цікавтеся шкільним життям і хваліть за успіх. Якщо ж ви побачите, що оцінки псуються - не сваріть школяра, а запропонуйте допомогу у вирішенні проблеми...