Аби дитина вчилася, працювала та займалася хобі “з вогнем у очах”, її потрібно винагороджувати за успіхи. Хваліть малюка за всі добрі справи, котрі він виконав (навіть якщо це його обов’язок). Не критикуйте за помилки. Замість цього пояснюйте, чому їх слід уникати і як цього можна досягти.
Не сваріть дитину за невдачі. Краще скажіть: “наступного разу ми зробимо це разом і в тебе все вийде добре”. Приведемо приклад: син вирішив приготувати суп, але спалив каструлю. Розлючена матір підняла крик і образила хлопця. Тепер він знає, що проявлена ініціатива може завершитися невдачею і призвести до проблем. А отже – слід уникати відповідальності.
Якщо ж ви разом помиєте кастрюлю і приготуєте страву з нуля, окрилений син знову спробує себе у кулінарії, але на цей раз – успішно.
. . . . . .
Як “виправити” безініціативну дитину
Психологи рекомендують розвивати ініціативність наступними способами:
- давати прості завдання, котрі не викликають страху провалу і хвалити дитину за кожен успіх. Згодом обов’язки слід ускладнювати, а нагороду – збільшувати.
- виправити власні помилки. Потрібно менше сварити вихованця і хвалити його за всі досягнуті успіхи.
- придумувати цілі, котрі цікавлять дитину. Юного історика можна попросити скласти родинне дерево, ботаніку можна довірити вирощування рослин у горщику і т. д.
. . . . .
А що з навчанням?
Якщо дитина відстає від програми – допоможіть їй наздогнати однокласників своїми силами, або за допомогою репетиторів. Після цього не змушуйте здобувати хороші оцінки під страхом покарань. Краще заохочуйте отримати гідний результат винагородами.
. . . . . .
Поясніть, що відмінник матиме поважне ставлення, зможе приходити до дому пізніше, отримає більше кишенькових грошей. Цікавтеся шкільним життям і хваліть за успіх. Якщо ж ви побачите, що оцінки псуються – не сваріть школяра, а запропонуйте допомогу у вирішенні проблеми…
