Не всім дітям вдається відразу опанувати вимову звуків рідної мови. Деякі приголосні (от капосні!) так заплутують маленькі язички, що доводиться звертатись до логопеда. Він, звісно, допомагає впоратися з труднощами, але дуже важливо не муштрувати малюків, щоб не відбити їм бажання до занять. Тож пропонуємо усім логопедам, вихователям та батькам узяти на озброєння сценарій про трьох бджілок Джу-джу-джу, Джа-джа-джа і Джі-джі-джі. Кожен персонаж у цій п’єсі у своїй репліці вживає елемент логопедичної вправи, але пригода, яка трапилася з головними героїнями, їх від цього відволіче.
Автор:
На галяві, на полянці
Квіти росами умиті.
Біля них танцюють вранці
Бджілоньки три працьовиті.
Треба бджілок привітати,
Запитати: “Як вас звати?”
Бджілка 1:
Джі-джі-джі моє ім’я.
Я лечу сюди щодня
І шукаю, любі діти,
Я лише червоні квіти:
мак, гвоззздику дику,
рожжу польову.
Їх нектар солодкий
Дужжже я люблю.
Бджілка 2:
Джу-джу-джу я звуся.
Маю інший смак.
Обмину ззздалека
Я червоний мак.
Виберу волошшшку,
Неззабудку ніжжжну,
Бо мені блакитні
Квіти наймилішшші.
Бджілка 3:
Мене кличуть Джа-джа-джа.
Не лежжжить мені душшша
До червоних, синіх квітів.
Я від них спішшшу летіти
До жжжовтесеньких квіток:
До кульбабок, нагідок.
Ззз них нектар спиваю
Й весело співаю.
(Пісенька)
Автор:
На галяві, на полянці
Враз змінилася картина,
Бо закрила ясне сонце
Біла дощова хмарина.
Заховалися три бджілки
Під листочки любих квітів,
Слухають, як скаче дощик,
Як шумить у верховітті.
Дощик (може розсипати з лійки чи торбинки блискітки, пайєтки, конфетті):
Хлюп-хлюп-хлюп
Я лійку маю,
З неї землю поливаю,
Щоб вмивалися з пилюки
І ліси, й зелені луки.
Хляп-хляп-хляп
Покроплю рясно
На ставку зелену ряску.
Хльоп-хльоп-хльоп
Зроблю калюжі.
Пийте квіти,
Прошу дуже!
Але чути: “Хлип-хлип-хлип!”
Хтось неначе плаче.
Під листочок глип-глип-глип.
Ой, та що ж я бачу?!
Бджілка 1:
Джі-джі-джі, намокли крила,
Підлетіть мені несила.
Бджілка 2:
Джу-джу-джу, намокли вуса,
Я напевно засту-джу-ся.
Бджілка 3:
Джа-джа-джа, намокли лапки,
Не потраплю я до хатки.
Дощик:
Що тепер мені робити?
Рішення приймати важко.
“Лий ще дужче”, – просять квіти.
“Утікай”, – гудуть комашки.
Червона Квітка:
Влий, влий, влий сильніше, дощик.
Я тебе ласкаво прошу.
Без водички я зів’яну і свій колір втрачу,
Джі-джі-джі мене ніколи в травах не побачить.
Синя Квітка:
Вло-влю, вло-влю кожну краплю,
Кожну крапелинку.
Джу-джу-джу, зроблю для тебе
З дзвоника хатинку.
Клич сестричок і ховайтесь,
Крильця обсушіть.
Вло-влю, вло-влю кожну краплю.
Дуже хочу пить.
Жовта Квітка:
Влітку, влітку кожна квітка
Жде дощу найдужче.
В лійці дощика волога
Для квіток цілюща.
В лепет, в лепет травиченьки
Дощику вслухайся.
Вмий водою нам личенько
І завтра вертайся.
Трава:
Трі-тре-тра, трі-тре-тра
Проростає трава.
Тро-тру-три, тро-тру-три
Не полито трави.
Тра-тру-тре, тра-тру-тре
Нехай дощик піде.
Тру-тре-тра, тру-тре-тра
Заспіває трава.
(Пісенька і танок квітів)
Дощик (розсипає блискітки):
Хлюп-хлюп-хлюп
Ловіть рослини
Срібні дощові краплини.
Хляп-хляп-хляп
Не бійтесь бджілки.
Вже порожня в мене лійка.
Хльоп-хльоп-хльоп
Пора настала
Повертатися до хмари.
Автор:
Дощик стих, але хмарина
Сонце вкрила, як хустина.
Бджілки журяться в дзвіночку,
Бо не сохнуть бджілкам крила.
Раптом захитались трави.
Стало бджілонькам цікаво.
Виглядають.
Бджілки: Хто це?
Змія:
Я! Сссссс
Сссправжнісінька змія.
Маю носссик, маю очі.
Заворожу вассс, як сссхочу.
Маю ссспинку і живіт,
Маю дуже довгий хвіссст.
Тіло всссе шорсстке, зелене.
Тільки лап немає в мене.
Бачу вам летіть несссила
Можу трошки підвеззти.
Вмощуйтесь мені на ссспину.
Разз, два, три!
(Беруться за руки, Змія водить бджілок “змійкою”, як в кривому танці)
Бджілка 1:
Джі-джі-джі, спасибі, Зззмійко!
Далі нам не по дорозззі.
Будемо шукати, хто б то
Ще на спинці нас повозззить.
А тобі дамо в подяку
Мед іззз рожжі, мед іззз маку.
Змія:
Ой, ссспасссибі, посссмакую,
Ссскибку хліба насссмарую.
Автор:
Довго не прийшлось чекати
Нашим бджілкам трудівничкам,
Бачать, зі своєї хати
Равлик виставляє ріжки.
Равлик:
Я смугастий Рафлик- Пафлик
Жиф у Франції недафно.
Але рідних маму й тата
І тфоюрідного брата
Кухар на фечерю спік,
І тому я сфідти фтік.
Шфитко рухафся ф дорозі:
За три дні буф на порозі,
Ще тфа роки пофс сюди.
І тепер на Україні,
У кфітуючій долині
Оселюся насафшди.
Чуф додому фам потрібно,
Фмощуйтесь мені на спину.
(Рухаються повільно під музику)
Бджілка 2:
Джу-джу-джу, спасибі, дружжже.
Виручив нас дужжже, дужжже.
Подарую тобі трошшшки
Меду з синьої волошшшки.
Автор:
Ще не встигли попрощатись
Бджілки з Равликом французом,
Як почули дивні звуки,
Що звучать по всій окрузі.
Бджілка 1: То сирени?
Бджілка 2: Чи гудки?
Бджілка 3: Театральні це дзвінки!
Автор:
Зараз буде всім цікаво:
Починається вистава!
(Танець метеликів)
Метелики:
Тлі-тле-тла-теле-телики
Ми легенькі метелики.
Тлі-тле-тла-теле-туєм
Все життя ми танцюєм.
Тлі-тле-тла-теле-тіті
Як же гарно на світі!
Тлі-тле-тла-теле-тава
Буде й завтра вистава.
Тлі-тле-тла-теле-туйте
Разом з нами танцюйте!
(Ще шматочок танцю з бджілками)
Автор:
Годі, бджілки, танцювати,
Час додому поспішати.
(Бджілки пробують полетіти, але їм не вдається)
Бджілки:
Хоч додому недалечко,
Не просохли ще крилечка.
Автор:
Гульк. Назустріч нашим бджілкам
Божа вибіга корівка.
Сонечко її чи Бедрик
Люди люблять називати.
Спинку має всю червону,
А на ній чорніють цятки.
Сонечко:
Добрий вечір вам, сусідки!
Чимчикуєте ви звідки?
Бджілки:
Намочив нас дощик трішки,
Тож ідем додому пішки.
Сонечко:
Допоможу вам чим зможу,
Хмарку відійти попрошу,
Сонце визирне за мить,
Щоб вам крильця підсушить.
Але ви допомагайте,
Пісеньку мою співайте.
Ле-ле-ле-легенько
Вітрику дмухни,
Лі-лі-лі-ліниву
Хмарку прожени.
Ла-ла-ла-ласкаво
Сонце присвіти.
Нам на ли-ли-личка
Промінці пусти.
Холо-ло-ло-лодно
Нам без тебе тут.
Лю-лю-люди й бджілки
Сонце дуже ждуть.
Автор:
І послухалося сонце
Божої корівки.
Світить бджілонькам на крильця,
Світить на голівки.
Обіймає, зігріває,
Гласкає, як мати.
Стали бджілки Бедрика
Медом пригощати.
Бджілка 3:
Джа-джа-джа, ми чемні бджілки,
Не якісь нахаби,
Ти прийми від нас в подяку
Меду із кульбаби.
Бджілки:
От і вулик, рідний дім!
Дякуємо друзям всім!
(Всі танцюють і співають, потім музика стихає, всі присідають)
Автор:
На галяві, на полянці
Тихо вечір походжає.
Наших бджілок працьовитих
Він листочками вкриває.
Ліс шумить. Тихенько діти,
Бджілки мусять відпочити.
Зійде сонце догори –
Знову буде час для гри.
Автори: Ірина Смаль, Марта Гурин
. .
. .
