Ідеї для дитячого дозвілля, Сценарії

Сценарій п’єси для дітей – Як Миколай загубив рукавичку

На свято Миколая усі чекають з нетерпінням і готуються до нього заздалегідь. Пропонуємо вашій увазі невеличку п’єску, яку можна розіграти з дітками або змайструвати ляльок і зробити лялькову виставу.

Дійові особи:

  • Автор
  • Мишка
  • Жабка
  • Зайчик
  • Лисичка
  • Братик Тарасик
  • Сестричка Марічка
  • Ангелик
  • Чортик
  • Миколай.

. . . . . . .

Дія І

Автор: Була зима, саме переддень свята Миколая. Миколай спускався згори, щоб роздати чемним дітям подарунки. Аж раптом налетіла завірюха. Закрутила, завертіла і зірвала рукавицю святого Миколая. Коли хурделиця стихла, вибігла на галявину мишка-шкряботушка та й каже:

Мишка: Яка красива рукавичка! Напевно я там зможу зігрітися.

Жабка: Ой, яка гарна рукавичка! Я тут хочу жити.

Мишка: Ні, я тут буду жити, я перша її знайшла.

Зайчик: Чого ви сваритесь? Хіба ви робили цю хатку, що хочете в ній оселитись?

Мишка, Жабка: Ні!

Мишка: Але ж хтось її, пі-пі, для нас залишив!

Жабка: Так! Квак-квак!

Зайчик: І хто ж?

Мишка: Може, Лисичка?

Лисичка: Про що ви говорите?

Мишка, Жабка, Зайчик: Про тебе!

Лисичка: Справді?

Мишка: Це ж ти залишила нам хатинку?

Жабка: Он яка вона пухнаста, тепла…

Лисичка: Що би ви ще придумали. Не маю я іншої роботи, тільки вам хатку будувати.

Мишка: Може вона з неба впала?

Жабка: Сама ти з дуба впала.

Лисичка: Не сваріться, сьогодні ж чарівна ніч! Ніч на святого Миколая!

Зайчик: І я нагадав собі. Сьогодні Миколай має обійти всіх чемних дітей і залишити їм подарунки.

Мишка, Жабка, Зайчик: То он чия це рукавичка!

Лисичка: А якщо ми знайдемо святого Миколая і віддамо загублену річ, то може теж отримаєм подаруночки?

Мишка, Жабка, Зайчик: Швидше вирушаймо у дорогу!

Автор: І звірята попрямували до великого міста. А у місті почали заглядати до вікон будинків, щоб знайти чемну дитину, адже саме до неї мав завітати святий Миколай. Ось що вони побачили.

Дія ІІ

Марічка: Тарасику, чи ти вже поскладав свої іграшки?

Тарасик: А для чого?

Марічка: Скоро прийде святий Миколай, він може зашпортатись за розкидані речі.

Тарасик: Ото смішно буде!

Марічка: Тарасику, чи ти вже проказав молитву?

Тарасик: А навіщо?

Марічка: Вважай, братику, бо завтра замість подарунка знайдеш під подушкою різку.

Автор:Як тільки діти солодко заснули, кімната освітилась дивним сяйвом, то прилетів ангелик.

Ангелик: Сплять. Можна переказати Миколаю, щоб він уже сюди ішов.

Чортик: Хі-хі-хі. Онде іграшки порозкидувані. Чи захоче він сюди йти?

Ангелик: Але ж у Тарасика таке добре серце!

Чортик: Яке воно добре? Він навіть молитву забув прочитати. Ось покладу я йому свою найміцнішу різочку! Хі-хі-хі.

Ангелик: Зачекай, невідомо, що ще може статись.

. . . . .

Дія ІІІ

Автор: Щойно зникли ангелик і чортик з кімнати, почали туди пробиратися наші звірята.

Мишка: Пі-пі-пі. Цікаво, чи довго ще нам чекати?

Жабка: Ква-ква, не знаю.

Зайчик: Та тихо ви будьте, бо дітей розбудите!

Тарасик: Хто тут?

Лисичка: Ми – лісові звірята.

Зайчик: З нами трапилася цікава пригода.

Тарасик: А яка?

Мишка: Ми знайшли рукавичку.

Тарасик: Знаю я цю казку. Треба було залізти в неї і там жити. Ой хто, хто в рукавичці живе.

Жабка: Ми теж так подумали спочатку, але потім зрозуміли, що це рукавиця святого Миколая.

Зайчик: От ми і хочемо повернути йому згубу.

Лисичка: Побачили вашу хатку і подумали, що ви допоможете це зробити.

Тарасик: Але чим я можу допомогти?

Зайчик: Тобі краще знати, як у дім Миколая закликати.

Тарасик: Як у дім Миколая закликати? Про це краще знає моя сестричка, але вона так солодко спить…

Мишка: Але ж ти і сам можеш спробувати.

Тарасик: Зараз… Треба подумати… Спочатку треба поприбирати іграшки.

Автор: І Тарасик заходився складати розкидані речі.

Тарасик: Зараз треба помолитись.

Зайчик: Може згадаєш вірша про святого Миколая?

Тарасик: Святий Миколаю,

Я тебе благаю,

Спустися до мене

З високого раю.

Хоч нечемним був я,

Та тепер жалкую.

Не для себе прошу,

Звірятам допоможу.

Святий Миколаю,

Я тебе чекаю.

Спустися до мене

З високого раю.

. . . . .

Автор: Тільки закінчив Тарасик свою молитву, як біля нього появився білий ясний ангелик-охоронець.

Ангелик: Добрий вечір, Тарасику. Почув Миколай твої слова і вже поспішає до вашого дому.

Чортик: Знову невдача! І як хлопчику вдалось так швидко змінитись. Я цілий рік його до зла намовляв. Доведеться різочку іншому неслуху віднести.

Автор: Нема чого чортику у чемних діток робити. Утік він геть. А сяйво в кімнаті стало таким яскравим, що звірята і Тарасик аж очі з подиву заплющили. Але коли ангелик заспівав пісню, усі його підтримали.

Лунає пісня «Ой хто, хто Миколая любить»

Миколай: Чую, чую вашу пісню, що із самого серденька лунає. Знаю, що чекали ви на мене цілий рік, що листи писали гарні, без помилок і багато добрих справ зробили.

Мишка: Який Тарасик молодець. Таки закликав святого Миколая!

Жабка: Отче Миколаю, ми дуже хотіли тебе зустріти.

Зайчик: Знайшли ми твою рукавичку, яку завірюха в нашому лісі кинула.

Лисичка: Ми подумали, що тобі вона пригодиться і принесли аж сюди, щоб тобі повернути.

Миколай: Дякую вам, звірята! Пощипав мене добряче мороз за руку, тепер буде тепло. Але ще більше мене зігріває ваша доброта і любов. Це найкращий подарунок на мої іменини! А зараз наставляйте долоньки, час подаруночки вам роздати.

Автор: І святий Миколай почав виймати з мішка більші та менші пакуночки. Тарасик і Марічка дістали цікаві книжечки і солодощі, мишка – великий шматок сиру, жабка – теплу ковдру, щоб не мерзла в ніжки, зайчик – в’язку солодкої моркви, а лисичка – яскраву руденьку шубку. Чемно подякувавши Миколаю, всі попрощались, і кожен почимчикував до своєї хатинки.

От і казочці кінець, а хто слухав – МОЛОДЕЦЬ!

Автор п’єси Марта Гурин