Страшні іграшки – явище не нове, вони існували у всі часи. Подібні іграшки найчастіше представляли страхітливих казкових персонажів і фантастичних істот. У нашій народній традиції вони показані в різьбленій дерев’яній іграшці, всіляких іграшках з глини. Зображували ці фігурки “страшних” тварин, наприклад, ведмедя, лева і казкових “чудовиськ”. Дані персонажі добре знайомі малюкам, вони сприяли подоланню страхів.
Сучасна індустрія іграшок діє зовсім за іншими орієнтуваннями. І дійсно, якого малюка здивуєш сьогодні простим ведмедиком. Страшні іграшки стали надзвичайно яскравими і популярними, тому практично повністю заполонили прилавки. Страхітливий зовнішній вигляд іграшки втратив свою знаковість і перейшов у розряд способів залучення уваги.
Для чого потрібні страшні іграшки
Так як з спокон віків нарівні з добрими, героїчними героями казок були й злі, так і завжди страшні іграшки, які представляли цих персонажів. Роль їх була проста, як і інші образні іграшки, вони були певними посередниками між внутрішнім світом малюка і його навколишньою реальністю. Відмінність в тому, що “звичайні” (нестрашні) іграшки призначаються для ототожнення і вираження позитивного досвіду малюка, а страшні іграшки призначалися для обігравання негативних почуттів і подій у житті малюка. Відтворюючи в таких іграшках особисту агресію і страх, дітки навчаються їх впізнавати і контролювати.
Друге важливе завдання страшних іграшок – моральне виховання маленької людини. Дитині простіше розпізнавати добро і зло, бачачи перед собою належні яскраві зразки з казок. Ранні страшні іграшки, що занурюються корінням в казки, виконують це завдання, вони є прототипами душевного життя малюка і дозволяють “відіграти” і, як результат, подолати свої негативні емоції, зрозуміти і дати оцінку власним поганим і добрим вчинкам.
Довільні міфічні, казкові герої являють собою універсальні, загальноприйняті образи добра і зла. Казка, незважаючи на уявну фантастичність, дійсно моделює ситуації, які малюк може зустріти в реальному житті, навчає його сміливості, наполегливості, шляхетності.
Страхітливий вигляд таких персонажів відповідає їх внутрішній сутності: вони страшні, оскільки злі. Але поряд з цим, кожен з цих персонажів має свій рідкісний, часом суперечливий характер, добре відомий кожному малюку з казок. Якраз завдяки цьому страх, який вони викликають у дитини, в певній мірі умовний. Дитина добре знає характер, зовнішність і здатності нехороших казкових героїв. Тому без зусиль зможе придумати способи подолання всіх цих “моторошних” якостей. Страшного дракона можна провести навколо пальця, крокодила закрити в клітці і відіслати в Африку, а Бабу Ягу, при бажанні, можна задобрити подаруночком. Передбачуваність цих “жахливих” героїв дає можливість дитині маніпулювати ними в грі, а значить, перемагати свій страх.
До поширених страшних іграшок також відносяться різноманітні страхітливі маски, іграшкова зброя, карнавальні костюми негативних героїв. Ці предмети сюжетно-рольової гри, також як і образні іграшки, створені для допомоги дитині в “оживлені” уявної реальності.
Яка роль сучасних страшних іграшок
Сучасні страшні іграшки, на жаль, зберегли в собі не так багато від первісної ролі. Різноманітність нинішніх страховиськ просто вражає: різноманітні монстри, кіборги, роботи-трансформери, страхітливого вигляду тварини і т.д. До цього списку можна додати і “expression dolls”, таку назву отримали ляльки з перебільшеним і дивним виразом обличчя: деякі з них плачуть, другі сердяться, деякі показують язик, а є й такі, на обличчі яких старечі зморшки або прищі.
Наявність додаткових деталей, різноманітні технічні “навороти”, виробляють привабливий образ іграшки. Але разом з цим, вони стають занадто складними для розуміння малюка. Іноді абсолютно не зрозуміло, яка це істота – людина, робот, тварина чи взагалі машина. Якщо доросла людина, чуючи слово “мутант” або “біоробот” усвідомлює його смислове навантаження, то дитині, у якої лише формується уявлення про світ, ці слова нічого не повідомляють. У підсумку цього, аналогічні герої зі “надлюдськими” можливостями, зображені в “залізній броні” і з страхітливою маскою на обличчі, стають для дитини зразком для копіювання, образом того, яким в реальності має бути людина. У хлопчиків мужність рівносильна грубості, а сила – насильству.
Якщо торкнутися внутрішнього аспекту таких іграшок, то він досить суперечливий. Велика частина східних персонажів (Бетмен, Людина-павук, Шрек, черепашки-ніндзя і ін.), Позиціонуються як “добрі” і “славні”, незважаючи на свою лякаючу зовнішність. При цьому головним їх заняттям є побоїща і боротьба зі схожими на них, але “злими” героями. Небезпека таких іграшок полягає в тому, що вони витирають грань між добрим і злим.
Як відомо ігри формують особистість дитини, тому вам батькам вирішувати які іграшки вибирати для своєї дитини.
