Багато батьків думають, що не так вже й погано мати сором’язливу дитину. Невелика сором’язливість не завадить дитині, але в більш вираженому варіанті вона негативно позначається на бажанні досліджувати і пізнавати світ, звужує коло спілкування і навіть може погано впливати на успішність у початковій школі.
Бернардо Кардуччі, лікар і автор книг про сором’язливість, стверджує, що деякі підлітки починають вживати алкоголь і наркотики, щоб впоратися зі своєю сором’язливістю.
Як відрізнити звичайну обережність від хворобливої замкнутості в ранньому віці?
Сором’язливість – це стан психіки, обумовлений невпевненістю в собі або відсутністю соціальних навичок. Але в той же час боязкість є природною сходинкою розвитку: це метод адаптації до нових ситуацій.
У дитинстві кожна людина переживає дві фази боязні незнайомців: першу – у півроку і другу – від двох до чотирьох років. Ці процеси пов’язані з впізнанням і диференціацією себе, людей і решти світу.
Але бувають випадки, коли сором’язливість стає проблемою. Такі діти, за словами лікарів, мають і інші поведінкові проблеми. І якщо за ними поспостерігати, то стануть помітні гнів і сильний страх – часті сусіди сором’язливості.
Якщо ви помітили, що ваша дитина проявляє ознаки нездорової сором’язливості, то варто приділити цьому увагу.
Рекомендації батькам сором’язливих дітей
Підготуйте дитину до розмови
Давайте розглянемо ситуацію, в якій ви раптово в магазині зустрічаєте старого друга, який ще не знайомий з вашим малюком. І у відповідь на питання дитина мовчить і дивиться в підлогу.
Як у такій ситуації допомогти дитині? Перш, ніж їх знайомити, поговоріть з ним якийсь час. Нехай малюк побачить, що вам комфортно з цією людиною. Це заспокоїть його, і він буде готовий заговорити. Але якщо дитина відмовляється, не наполягайте, вже після магазину запитаєте, чому їй було незатишно.
Потренуйте діалоги. Складіть разом з дитиною список виразів, які малюк зможе використовувати в розмові з однолітками, вихователями або вчителями, вашими друзями, членами сім’ї. Потім потренуйтеся в діалогах: міняйтеся ролями до тих пір, поки дитина не відчує впевненість і не стане самостійно і вільно з вами спілкуватися.
Показуйте дитині, як ініціювати спілкування
Інша незручна ситуація може трапитися на ігровому майданчику. Ви приходите туди одного разу і не бачите жодного знайомого обличчя. А ваш малюк соромиться завести дружбу з іншими дітьми.
Що можете зробити в такій ситуації ви? Порадьте малюкові допомогти іншим дітям у їхній грі, наприклад, запропонувати їм свою іграшку. Також розкріпачитися можуть допомогти кілька компліментів, зроблених вами в бік дітей.
Заздалегідь готуйте дитину до гучних свят
Перед святами або іншими гучними подіями в дитячому садку або вдома розкажіть дитині, що буде відбуватися на святі, хто запрошений, що будуть робити.
Філіп Зімбардо, відомий психолог, який вивчає дитячу сором’язливість, у своїй книзі «Сором’язлива дитина» рекомендує батькам сором’язливих малюків знаходити їм друзів молодшого віку. Це допомагає дітям розкріпачитися, адже спілкування з молодшою за віком дитиною допоможе відчути лідерство і відповідальність, що так необхідно боязким дітям. Після цього дитина вже більш впевнено зможе контактувати з однолітками.
Читайте також “Як навчити дитину зав’язувати шнурівки” та підписуйтесь на наш YouTube-канал Дітиінфо – все для дітей.
Поспостерігайте за собою
Часта причина дитячої сором’язливості криється в поведінці батьків: критиці, публічному присоромлюванні, надмірному контролі кожного кроку дитини. Одночасно з цим така поведінка не врівноважується проявами батьківської любові та похвалою.
Поспостерігайте за собою і подумайте, як ви можете змінити ставлення до дитини, щоб допомогти їй розкріпоститися.
Не давайте суперечливих команд
На замкнутість і асоціальність дитини впливають суперечливі вказівки батьків.
Коли малюк одночасно чує «відчепися», «куди пішов», «не лізь», «йди до мене» і подібне, він не розуміє, що йому потрібно зробити, щоб мама і тато були задоволені, і замикається в собі.
Не обговорюйте поведінку дитини з іншими людьми
Не акцентуйте увагу на сором’язливості дитини. Не обговорюйте дитину з рідними та знайомими в її присутності. Виявляйте співчуття до її проблем, не ігноруйте її страхи.
Давайте дитині «побутові» завдання
Обов’язково допомагайте малюкові працювати із сором’язливістю, займаючись повсякденними справами: нехай він відповідає на телефонні дзвінки, сам собі замовляє їжу в ресторані і розплачується в магазині.
Учіть дитину дякувати
Вчіть малюка дякувати і казати «будь ласка» – це старий і перевірений спосіб навчання комунікації.
Не варто сильно хвилюватися: більшість дітей переживає «сором’язливий» період до семи років, особливо, якщо вони бачать, як розслаблені в компанії їх батьки. Переконайтеся, що ваші діти бачать в вас соціально успішну людину, і намагайтеся по можливості відповідати цьому прикладу.
