Вірші про святого Миколая

Вже дуже скоро малеча почне писати листи у небесну канцелярію. Найулюбленіше дтяче свято не за горами. Але до 19 грудня діткам слід підготуватися. Наприклад, вивчити гарного віршика про святого Миколая. Ми пропонуємо підбірку найкращих та найлегших для вивчення.

Йде до діток Миколай

Через поле, через гай

Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці

Він усім несе гостинці.

То ж бринить від щастя край —

Тут ступає Миколай.

Хоч надворі і пороша,

Сніться діткам, сни хороші.

Бо з дарунками в торбинці,

Є чудові сни-гостинці.

М. Пономаренко

Миколай

Коли замерзла річка

І став біленьким гай,

Прийшов у темну нічку

На землю Миколай.

Від хати і до хати

Снігами через лід

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

Він в шапці-невидимці

У теплім кожушку,

Приніс усім гостинці

У чарівнім мішку.

Н. Тріщ

Щедрий Миколай

Через поля, через гай

У червонім кожушку

Поспішає Миколай

На санчатах по сніжку.

В торбі іграшки везе,

пряники медові.

В кожні хату увійде,

Сповнений любові.

Зранку встане дітвора,

Зблиснуть оченята –

Подаруночків гора,

Радості багато.

Г. Шевчук

Лист до неба

Гей, пошлемо листочок до раю:

“Не забудь нас, Святий Миколаю!

Не забудьте про нас, янголятка! –

Вас прохають і хлопці й дівчатка.

Завжди ми були чемні та милі,

До садочка охоче ходили,

Шанували матусю і тата,

Любили сестричку і брата.

Ми складаєм долоні маленькі

У молитві до Божої Неньки,

Тож гостей ми чекаємо з неба –

А Антипка нам зовсім не треба!”

Гей, напишем листочка до раю:

“Ми чекаєм, Святий Миколаю!

Ми чекаємо вас, янголятка!”

А підпишемо: Хлопці й дівчатка.

Н.Наркевич

Їде святий Миколай

В небі метушня і рух,

Янголята працю мають:

Он одні несуть кожух

Для святого Миколая,

Інші лагодять санки,

Навантажують дарунки,

Світять край шляху зірки,

Шлють на землю поцілунки.

Сів у сани Миколай

В митрі й теплих рукавицях:

– Янголику, поганяй,

Щоб на землю не спізниться!

Пара коників летить,

Креше іскри підківками,

Сяє сріблом, мерехтить

Шлях, засіяний зірками.

Дітвора ж гуде, мов рій,

Жде на гостя нетерпляче:

Хто був чемний. Той радій!

Хто нечемний був, хай плаче!

Я. Вільшенко

Святий Миколай

Ліс. Доріжка біла в полі.

При дорозі, як бабусі,

В

ерби бідні – сонні, голі,

Казку шепчуть завірюсі.

Мати випрядає пряжу.

На печі дід плечі гріє,

Він нам казочку розкаже

Про царевича і змія.

За хатами, де смереки,

Виє вітер срібнодзвонно,

Їде, їде хтось здалека

На санчатах пароконно.

І смереки шепчуть: «Їде!»

Каганець стрибнув угору.

– Мамо! Тату! Діду, діду!

Хтось вже стукає знадвору!

І смереки за хатами,

І тополі – де стодола:

– Їде, їде саночками

До дітей Святий Микола.

А. Курдидик

І зайчик чекає на святого Миколая

Нарікає бідний зайчик:

— Під кущем я змок,

І коли то землю вкриє

Сніжний килимок?

Вітрюган свистун-шумило

Вже нехай би змовк:

Я за шумом не почую,

Як підійде вовк.

Слава Богу! Два дні падав

Білий пух-сніжок.

Буде йти святий Микола

В місто до діток.

Він побачить попід лісом

Мій малий слідок,

То й мені морквину кине

І смачний листок.

Галина Чорнобицька