Агресія у дитини – це мотивована деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам існування людей в суспільстві, завдає шкоди об’єктам нападу (живим і неживим), приносить фізичний і моральний збиток людям, що викликає у них психологічний дискомфорт (негативні переживання, стан напруженості, страху, пригніченості і т. д.).
Агресивну дитину складно зрозуміти і прийняти такою, як вона є. Але, тим не менше, агресія – це прояв внутрішнього дискомфорту, невміння адекватно реагувати на те, що відбувається. Таким дітям дуже потрібна ласка і допомога дорослих. Агресивна дитина часто відчуває себе невпевненою, непотрібною, «мене ніхто не любить» – думає вона і робить спроби домогтися любові або хоча б уваги доступними їй способами: довести до вибуху дорослого, до бійки – однолітка і т.п. При цьому адекватно оцінити свою агресію дитина не в змозі.
Дитина з агресивними проявами часто підозріла і любить перекладати провину на інших. В емоційному світі частіше присутні негативні емоції і переживання. Кількість реакцій навіть на стандартні ситуації обмежена, і вони носять захисний характер.
Причинами агресивних якостей у дитини можуть бути:
- Соматичні захворювання;
- Захворювання головного мозку;
- Особливості виховання, яке варто проаналізувати з перших днів життя (наприклад, різке відлучення дитини від грудей, коли спілкування з матір’ю зводиться до мінімуму, може сформувати такі якості як тривожність, агресивність, підозрілість, егоїзм);
- Характер покарань (тут можна говорити про два методи впливу: строгість і поблажливість. Парадокс полягає в тому, що агресивні діти зустрічаються як у занадто м’яких, так і жорстких батьків);
- Різке придушення агресивних реакцій (зло породжує зло, а агресія – агресію);
- Ігнорування агресії дитини (дуже скоро настає розуміння дозволеності такої поведінки).
Агресивні форми поведінки дітей найчастіше є трансляцією досвіду спілкування з дорослими. Важливо знайти «золоту середину» і навчити свою дитину справлятися з агресією.
До психотерапевта необхідно звернутися, якщо Ваша дитина:
- Часто не контролює себе;
- Часто сперечається, конфліктує з дорослими;
- Не виконує встановлені і необхідні правила;
- Часто спеціально дратує людей;
- Звинувачує інших у своїх помилках;
- Часто злиться і відмовляється виконати прохання;
- Схильна до помсти
- Дуже чутливо реагує на різні дії оточуючих, які нерідко її дратують.
Припустити наявність надмірної агресії можна в тому випадку, якщо у дитини проявляються в поведінці хоча б чотири з перерахованих ознак протягом одного-двох місяців. У цьому випадку необхідна допомога фахівця – психотерапевта.
Надія Іванців, лікар – психотерапевт
