На просторах інтернету з’явилися соціальні мережі, які зближують людей і одночасно розділяють їх. Дуже зручно, коли люди з різних міст і навіть різних країн, можуть легко спілкуватися, разом з тим, коли діти з сусідніх під’їздів віддають перевагу дистанційному спілкуванню, це вже привід бити на сполох.
Таке відсторонене спілкування з одного боку полегшує взаємодію, тому що простіше сказати те, що не насмілишся сказати особисто, є час на обдумування відповіді, ніхто не бачить твої справжні емоції. Менша відповідальність, співрозмовники як ніби відгороджені, захищені екраном, але одночасно з цим не формуються навички особистої взаємодії, комунікативні компетенції, уміння вирішувати конфлікти.
. . . . . . . . . .
Звичайно, у всьому потрібна поміркованість, час не стоїть на місці і тому необхідно освоювати і комп’ютери, і гаджети в тому числі. Діти і підлітки є легкою мішенню для формування надмірної захопленості і залежності, так як вольові якості і особистість ще не до кінця сформовані. Тому, якщо ви помітили деякі ознаки мережевої, комп’ютерної залежності, найкраще звернутися до фахівця – психолога.
Ознаки комп’ютерної залежності:
- нав’язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту, однокласники, вконтакті та інші соціальні мережі.
- значне поліпшення настрою від використання гаджетів або перебування в мережі.
- якщо ви все-таки відриваєте людину, вона відчуває роздратування, навіть проявляє деяку агресію по відношенню до вас.
- нездатність спланувати перебування в мережі.
- нехтування домашніми справами, спілкуванням з оточуючими, особистою гігієною і сном на користь комп’ютера або online-спілкування.
- зведення будь-якої розмови до ігрової тематики.
- збільшення часу, проведеного online і за іграми в гаджетах.
- відмова від живого спілкування з друзями.
Що робити НЕ МОЖНА: карати, критикувати, відключати Інтернет, відбирати гаджет, позбавляти інших задоволень. Всі ці дії не тільки марні, але й шкідливі, оскільки підштовхують дитину до ще більшої агресії і відчуженості.
Що робити ТРЕБА:
- Так як однією з причин самоусунення дитини з реального світу є незадоволеність існуючою дійсністю, необхідно в першу чергу з’ясувати, чого дитині не вистачає в реальному світі, що є в грі, в Інтернеті.
- Спробувати вникнути в суть гри, розділивши інтереси дитини, це зблизить дитину з батьками, збільшить ступінь довіри.
- Підтримувати підлітка в подоланні виникаючих життєвих труднощів.
- Стимулювати творчі здібності дитини.
- Навчати вмінню регулювати свої емоції.
- Навчати будувати відносини з однолітками.
- Навчати управляти своїм часом.
Насправді поради не такі вже й прості. Основним завданням для батьків, котрі бачать в дитині комп’ютерну залежність, це налагодження довірчих відносин. Як і кожна залежність, комп’ютерна залежність це відхід від реальності, яка чимось не задовольняє. І не завжди навіть доросла людина здатна усвідомити коріння проблеми, щоб впоратися зі своєю залежністю, а дитині це ще складніше.
Не чекайте, що на питання «що тебе не влаштовує в житті?» Дитина дасть розгорнуту відповідь. Розмова на такі особисті теми передбачає довіру і відкритість відносин між батьком і дитиною. Для зміцнення контакту між батьками і дитиною найкраще використовувати спільну діяльність, яка приємна як батькам, так і дітям, наприклад, перегляд фільму «Повар на колесах» та багатьох інших. Допомога дитині з комп’ютерною залежністю – це в першу чергу робота батьків над собою – наскільки батьки готові слухати іншу людину, наскільки конструктивне і продуктивне дозвілля дорослих в сім’ї.
Звичайно, не з усім батьки повинні справлятися самі. Можливі випадки, коли необхідна консультація фахівця. Психолог в першу чергу зможе допомогти розібратися в ситуації, зрозуміти, що і як можна зробити, щоб вчасно вжити заходів або не турбуватися там, де для цього немає причин.
. .
. .
