Гроші – часто складна тема для дорослих. А що вже говорити про дітей. Проте вже змалечку варто привчати своє чадо правильній поведінці із фінансами.
Усі ми маємо різні бюджети. Хтось заробляє більше, хтось менше. Так, здебільшого ми не економимо на дітях, проте все ж вони мають знати, звідки гроші беруться, на що витрачаються та як ними оперувати. Фінансова грамотність – та наука, якої не вчать у школі, проте мусять навчити мама і тато.
Найперше, не приховуйте від дитини ваш матеріальний стан і не намагайтеся показати, що не існує жодних відмов. Найбільша помилка – боятись сказати дитині «ні». Насправді дітлахи все чудово розуміють, треба тільки вміти їм це правильно пояснити.
Якщо у вас труднощі із грошима, ви не мусите вдаватись у тонкі деталі, але ваша дитина повинна знати, що саме зараз купувати ту чи іншу іграшку не на часі.
Найменші дітки мають бачити, як ви складаєте бюджет, оплачуєте рахунки, зберігаєте якісь квитанції. Так у їх мозку відкладається установка про те, що спонтанність із грошима не пройде, з ними потрібно працювати і планувати.
Не соромтесь розповідати синові чи дочці про те, що вашої зарплати бракує на якусь річ. Ні, ви не мусите говорити, що для вас це нереально, але запросто можете сказати: «Саме на цю річ нам доведеться відкладати трішки довше».
Вчіть дитину обирати між своїми бажаннями. У сучасному світі, коли реклама пропонує малюкам сотні іграшок, їм важко визначитись, вони хочуть все й одразу. Поясніть дитині, що кожна іграшка вартує грошей. За такий-то період часу ви можете придбати, скажімо, дві забавки. І дозвольте їй самій обрати, що це буде. Перед тим можете запропонувати ті, серед яких можна обирати. Це допоможе дитині усвідомити, що її вибір є важливим і відповідальним.
Після 6-7 років давайте дитині кишенькові гроші. Маючи власні фінанси, дитина починає зовсім інакше ними розпоряджатись. Їй стає шкода розлучатися із ними. Такий хід допомагає усвідомити, що гроші слід витрачати не одразу і на будь-що. Кожна покупка має бути справді потрібною. Важливо, що при такій ситуації гроші видаються раз у тиждень чи місяць. І не інакше. Тож якщо дитина витратить те,що їй дали, не отримає більше до наступної видачі кишенькових.
Вчіть заощаджувати. У цьому допоможе скарбничка. Нехай дитина частинку своїх кишенькових грошей кидає туди. Це наочно показує, як заощадження ведуть нас до здійснення якоїсь матеріальної мрії.
У жодному разі не маніпулюйте грошима та не забирайте їх за негарну поведінку чи низькі оцінки у школі. Це рівноцінно тому, якби у вас вкрали вашу зарплату. Для виховання шукайте інші методи, без втручання у фінанси.
Проявіть терплячість, не кричіть на дитину, коли вона вимагає чергову покупку. Вмійте кілька разів пояснити, якщо ця витрата є неможливою. І не кажіть, що купите пізніше, якщо не маєте наміру купувати цю річ. Краще пояснити дитині одразу, чому їй це не потрібно. Якщо справа у тому, що річ дорога, також пояснюйте. Не соромтесь свої фінансової неспроможності. Імовірно, дитина вимагає хоч і дорогу покупку, та не таку й важливу. Покажіть на прикладі у магазині, що можна купити за ці гроші натомість.Обов’язково розставляйте пріоритети: «Для початку ми купимо продукти, а потім подивимось, скільки у нас залишається грошей».
І головне – будьте чесними. Нехай дитина живе у реальному світі. Аже рано чи пізно їй таки доведеться самостійно розпоряджатись грошима. Тож нехай це не буде для неї великим стресом.
