З моменту народження дитини починається так званий період новонародженості, який триває протягом першого місяця його життя. У цей період немовля адаптується до нових умов: з теплого й темного простору маминого живота, який щільно «обнімав» його в останні тижні вагітності, воно потрапляє у світ, наповнений яскравим світлом, звуками, запахами і різними відчуттями. Природа відводить дитині приблизно три тижні на те, щоб пристосуватися до нових умов життя, і це найважчий період у її житті. Тому, організовуючи догляд за новонародженим, батькам важливо навчитися розуміти і задовольняти потреби малюка, щоб допомогти йому успішно адаптуватися до навколишнього світу.
Фізіологічний розвиток новонародженої дитини
Харчування дитини на першому тижні життя
Перший час немовля їсть дуже часто. Кращим харчуванням для нього є грудне молоко, яке містить всі необхідні поживні речовини та вітаміни. Крім того, грудне молоко – «індивідуальний продукт», який організм мами виробляє тільки для даної дитини, враховуючи його потреби та стан здоров’я. Склад грудного молока змінюється в залежності від віку немовляти. Сучасні педіатри рекомендують годувати дитину, що харчується грудним молоком, на вимогу, тобто стільки разів, скільки вона захоче.
Сон дитини на першому тижні життя
У перший місяць життя дитина дуже багато спить – 19-20 годин на добу, прокидаючись через кожні дві-три години, щоб поїсти. Періоди неспання новонародженого не залежать від часу доби, а сон значно відрізняється від сну дорослої людини. Для немовлят характерна так звана поверхнева фаза сну. Якщо сплячого малюка потурбувати в цей період, він може з легкістю прокинутися.
Особливості шкіри новонароджених дітей
Шкіра новонародженої дитини має ряд особливостей. Вона досить суха і тонка, легко вразлива і схильна до подразнень. На крилах носа й щоках немовляти можуть бути помітні білуваті або жовтуваті «цятки» – результат скупчення секрету сальних залоз. Також на лобі, потилиці і верхніх століттях дитини можуть бути багряно-синюшні плями, які пропадуть через кілька тижнів.
Також на шкірі здорових новонароджених може спостерігатися так звана фізіологічна еритема – розширення шкірних капілярів, яке виглядає як почервоніння. Це результат адаптації шкірних покривів до навколишнього середовища. У нормі це явище проходить протягом десяти днів і не потребує лікування. Однак якщо через цей термін фізіологічна еритема не пройшла, батькам варто показати дитину лікарю.
Психічний розвиток новонародженої дитини
Як вважають дитячі психологи, крім фізіологічних потреб, головною потребою немовляти в цей період є необхідність відчувати присутність мами, тепло її тіла, биття серця. Присутність поруч дорослого, здатного зрозуміти його потреби і усунути неприємності, дає новонародженому почуття захищеності, формує в нього базову довіру до світу – відчуття, що світ надійний і безпечний. Тому найбільш важливим для повноцінного психічного розвитку дитини в період новонародженості є фізична присутність батьків, головним чином мами.
Емоційний стан новонародженого і формування темпераменту
Дитина ще до свого народження здатна реагувати на емоційний стан матері. Всі переживання матері, як позитивні, так і негативні (і стреси в тому числі), негайно переносяться на психологічний стан дитини. Тому якщо мама постійно нервує або злиться, малюк може стати примхливим і плаксивим.
Темперамент і настрій матері також впливають на становлення власного світогляду дитини, ставлення до оточуючих і до життя в цілому.
Перше пізнання світу новонароджений здійснює разом з молоком матері.
Почуття і відчуття новонародженого: плач
Мамам варто знати і пам’ятати, що у новонародженого почуття і відчуття не диференційовані від емоцій. Про свої потреби немовля повідомляє батькам єдиним доступним йому способом – плачем. Найчастіше його причиною є голод або спрага, потреба в теплі, мокра або брудна білизна, різні фізичні незручності, пов’язані зі статичним положенням тіла або одягом. У перший час батьки не відрізняють плач голодної дитини від плачу дитини, що замерзла або перегрілася. Але і новонароджений поки сам не знає, що він хоче. Малюк відчуває, що «щось не так» і повідомляє про це. Тому він охоче приймає все, що йому пропонують: груди, теплу ковдру, прогладжування животика. Через якийсь час немовля починає розуміти, що його позбавить від неприємних відчуттів. І тоді наступного разу він виплюне соску і скине ніжками ковдру.
Потреба новонародженого в любові і турботі
В період новонародженості дитині особливо важливо відчувати любов і турботу батьків, тому вона прагне до тілесного контакту з матір’ю, заспокоюється на її руках. Фахівці в області психології сходяться на думці, що дитину протягом семи-восьми місяців потрібно тримати на руках якомога частіше, при цьому носити її по будинку, називаючи предмети і дії оточуючих. Таким чином, батьки відтворюють роботу дитячого мозку, спеціально акцентуючи увагу на потрібних речах, вибираючи їх з хаосу навколишнього світу.
Здатність дитини любити закладається в ранньому дитинстві, і вона прямо залежить від кількості любові, подарованої їй близькими людьми. На цьому етапі зароджуються відмінні риси характеру кожної дитини, які потім стануть визначальними при формуванні особистості. У цей період для дитини не менш важливі позитивні емоції і впевненість у загальній любові.
Кількість уваги і проявленої турботи сильно впливає на розвиток новонародженої дитини, особливо на прояв довіри чи недовіри немовляти до навколишнього світу. Чим частіше до дитини підходять, торкаються, гладять і розмовляють, тим комфортніше їй в новому світі, вона відчуває любов і турботу і боязнь навколишнього поступово зникає. І, навпаки, чим менше тактильного спілкування, ласкавих слів і добрих інтонацій, тим підозріліше новонароджений відноситься до навколишнього оточення. З часом почуття недовіри до людей може перерости в страх і інші психологічні проблеми (наприклад, низьку самооцінку). Крім того, обмеження спілкування матері і дитини може згодом згубно позначатися на розвитку мови, навіть за умови, що принципи харчування, гігієни та догляду не порушувалися.
