Синдром хронічної втоми у дітей
Серед сучасних дітей простежується тенденція до ліні і нічогонероблення, шанувальники телевізора і комп'ютерних ігор дійсно люблять полежати перед екраном. Однак, на жаль, в даний час наростає й інша проблема - хронічна втома. Дуже важливо вміти правильно диференціювати ці два стани, адже одне з них - проста лінь, а інше - захворювання, що вимагає допомоги та уваги з боку батьків.Симптоми хронічної втоми у дітей
Запідозрити у дитини хронічну втому, а не лінь, можна за такими ознаками:- Порушення сну: дитина починає неспокійно спати ночами, здригатися, прокидатися, вранці вставати втомленою. Або ж, навпаки, починає вкладатися відпочити вдень, хоча в її режимі давно відсутній денний сон.
- Порушення поведінки: при хронічній втомі дітки стають плаксивими, тривожними, примхливими і дратівливими без видимої на те причини. Батьки зляться, вважаючи це поганим характером. Насправді ж це відбувається через перенапруження нервової системи, дитина сама від цього страждає, але ніяк не може контролювати ці процеси.
- Втрата апетиту: діти перестають їсти із задоволенням, а іноді й зовсім відмовляються від їжі.
- Нездужання: скарги на втому, головні болі. Батьки помічають, що дитина стає повільнішою, розсіянішою і неуважною.
Звідки береться хронічна втома
Втома є наслідком браку енергії. Дитина може відчувати її в нормі після довгих занять, активної прогулянки або гуртка з плавання. Однак є й інша, патологічна втома, в основі якої лежить безліч чинників. Ось основні з них:- Харчування
Млявість дитини може бути обумовлена нестачею вітамінів і мікроелементів, що в кінцевому підсумку може стати причиною формування анемії. Такі дітлахи виглядають втомленими, блідими і млявими. У них немає ні сил, ні бажання активно гратися і займатися. А, наприклад, нестача вітамінів групи В призводить не тільки до млявості, а й підвищеної дратівливості дитини. Другий момент - зайве вживання солодощів і цукру, що на короткий період часу дає прилив енергії, який потім змінюється апатією. - Сон
Повноцінний відпочинок має величезне значення для здоров'я і самопочуття дитини. Причому більшість дітей протестують і проти денного сну, і проти своєчасного відходу до сну ввечері. Однак завдання батьків - м'яко, але наполегливо контролювати цей процес. Якщо за ніч дитина не встигає спати 10 годин, значить, необхідно вводити відпочинок після обіду. - Низький цукор крові
Він проявляється не тільки млявістю, дратівливістю, але також підвищеною спрагою і зниженням ваги. Такі дітки стають енергійнішими відразу після їжі; можна побачити цю залежність: отримав цукор - отримав енергію. Вона є у всіх, але у діток з гіпоглікемією (нестачею цукру) вона яскраво виражена. - Хронічні інфекції
Будь-яка з них, особливо, якщо відсутнє повноцінне і своєчасне лікування, може стати причиною підвищеної стомлюваності дитини. Прикладом може служити і гепатит, і інфекційний мононуклеоз, і ряд інших захворювань. - Стрес
На жаль, сучасну дитину стреси можуть супроводжувати усюди. Це і підвищене навантаження в школі, і сварки батьків, і страшні мультфільми по телевізору. Іноді навіть прості з точки зору дорослих ситуації можуть викликати серйозні наслідки, тік або синдром хронічної втоми.
Читайте також: Чому листя восени змінює колір? Досліджуємо з дітьми
. .
. .
Що робити батькам
Перш за все - не звинувачувати дитину в ліні, а ретельно проаналізувати її поведінку. Якщо дитина дійсно схильна до ліні і її улюблене заняття - дивитися телевізор, лежачи на дивані, то мова, найімовірніше, йде про склад характеру.Якщо ж дитина була активною, і поступово стала флегматичною, схильною до неактивної діяльності, тут вже варто задуматися і відправитися до невролога. Також важливо звернутися до лікаря, якщо відзначається зниження апетиту, поганий настрій без видимої причини, втома і млявість.
Крім цього, необхідно правильно організувати режим дня дитини - приділити увагу повноцінному сну та відпочинку, активним прогулянкам на свіжому повітрі і здоровому харчуванню. Лікар може підібрати комплексні вітаміни і тонізуючі народні засоби (журавлинний морс, лимонно-медовий напій і т.д.).
. .
. .
