Гланди, або кажучи медичною мовою, піднебінні мигдалини, являють собою скупчення лімфоїдної тканини в глибині слизової на кордоні носової і ротової порожнин і глотки. Як відомо, лімфоїдна тканина є захистом нашого організму, недарма мигдалини розташовані на самому вході.
Навіщо потрібні гланди
Основна мета піднебінних мигдаликів полягає в захисті організму малюка від вірусів і бактерій. При диханні разом з повітрям зазаковтуються збудники інфекції і гланди повинні їх зупинити і знешкодити. Виходить, що саме на них припадає основний удар.
Також мигдалики виконують кровотворну функцію, беручи участь в утворенні лімфоцитів. Ці білі клітини, як відомо, необхідні для формування антитіл – своєрідних «лицарів», які розпізнають і знешкоджують «розбійників» – віруси і бактерії, саме лімфоцити забезпечують поглинання прониклих в організм збудників інфекції.
Чому мигдалини збільшуються
Як вже було сказано, саме на мигдалини припадає основний удар при проникненні інфекції в організм. При частих захворюваннях і зниженні імунітету вони можуть просто не витримати навантаження, перетворюючись із захисників в загрозу для організму.
. . . . . . . .
Чим небезпечні збільшені мигдалини
Збільшені мигдалини стають осередком інфекції в організмі, такою собі пороховою бочкою, яка може «вибухнути» в будь-який момент, провокуючи не тільки загострення тонзиліту, а й ряд інших запалень, найчастіше – отиту. Це пояснюється тим, що інфекція без перешкод потрапляє у вухо через коротку євстахієву трубу. Також хронічний тонзиліт може ускладнюватися ринітом, синуситом або гайморитом.
При збільшенні мигдалин відзначається зниження імунітету, що призводить до частих застуд і загальної слабкості малюка. Дитина швидко втомлюється, не витримує тривалого фізичного або емоційного навантаження, може відставати в школі.
Збільшення піднебінних мигдалин може провокувати розвиток алергічних реакцій.
Cтупені збільшення мигдаликів
У ЛОР-лікарів прийнято класифікувати гланди за ступенем їх збільшення – це важливо для діагностики стану малюка і вибору тактики лікування.
Отже, існує три ступені збільшення мигдаликів:
1. Перша ступінь – мигдалина займає третину простору між краєм передньої піднебінної дужки і середньою лінією горлечка
2. Друга ступінь збільшення – мигдалина займає дві третини простору
3. Третя ступінь – гіпертрофована мигдалина займає весь простір
Симптоми збільшених мигдаликів
Збільшені мигдалики, займаючи все більше і більше місця в ротоглотці, починають заважати нормальному диханню і просуванню їжі. Якщо гіпертрофія гланд поєднується з розростанням аденоїдів, то страждає і мова, а голос дитини стає гугнявим.
Візуально збільшені мигдалини видно навіть мамам при простому огляді ротової порожнини дитини – через бічних дужок виступають блідо-рожеві або жовтуваті округлі освіти з нерівною поверхнею. Поза загостренням на гландах немає нальоту і білих точок (лакун, заповнених гноєм), дужки мають звичайний колір, набряку і почервоніння немає. При натисканні шпателем на гландах лікар відзначає їх м’яку консистенцію. Всі ці ознаки доводять збільшення мигдаликів у відсутності запалення.
Якщо гланди настільки великі, що змикаються один з одним, то дитині буде важко ковтати тверду їжу, в такому випадку малюка переводять на напіврідкі страви аж до одужання.
Ну і, звичайно, одним з найважливіших ознак гіпертрофованих мигдалин є часті захворювання. З одного боку, мигдалини – захисники, які стоять на сторожі здоров’я і захоплюють віруси і бактерії прямо «на вході», з іншого – коли вони не справляються з цією функцією і починають рости, то самі перетворюються на загрозу. Так, при зниженні імунітету або при переохолодженні відбувається загострення, інфекція, накопичена миндалинами, дає запалення, що протікає з підвищенням температури і болем в горлі.
Інші проблеми з мигдалинами
У піднебінних мигдалинах можуть виникати:
• вроджені зміни
• доброякісні або злоякісні пухлини, які у дітей, все ж, спостерігаються дуже рідко
• травматичні ушкодження (опіки, поранення, чужорідні тіла – зазвичай рибні кісточки або насіння)
• гострі та хронічні запальні захворювання
• гіперплазія
Як допомогти дитині при запаленні мигдалин
Лікуванням запалення мигдалин займається ЛОР-лікар, який становить план комплексної корекції.
Існує два напрямки – при гострому запаленні мигдалин призначається антибактеріальна терапія, антисептичні полоскання, промивання гланд протизапальними розчинами.
У період стихання загострення призначається магнітотерапія, лазеротерапія, траволікування, гомеопатія, ультразвукова дія.
При відсутності ефекту від консервативної терапії, при частих запаленнях може бути рекомендовано видалення мигдалин. Часто, як варіант оперативного втручання, пропонується тонзіллотомію. Цей метод є не повне, а часткове видалення мигдаликів – видаляються частини, що виступають за межі піднебінних дужок.
