Борислав сміється. Іван Франко (частина 7)
— Еге-ге, все він свою поміч тиче! — відізвався від дверей грубий голос Сеня Басараба за той час, коли Бенедьові з великого зрушення не стало духу в грудях і він замовк на хвилю.
KEEP READING
Борислав сміється. Іван Франко (частина 6)
У Відні ждав уже на нього з великою нетерплячкою його агент і зараз на другий день завів його до Ван-Гехта.
KEEP READING
Борислав сміється. Іван Франко (частина 5)
— Ні, ми не з одного села, — відповів Басараб, — а так, побратимаємось в іншім способі.
KEEP READING
Борислав сміється. Іван Франко (частина 4)
Але ж, пане будовничий, майте бога в серці! Що я вам винен!
KEEP READING
Борислав сміється. Іван Франко (частина 3)
Він почав прислухуватись, що діється в сусіднім покої, де пішов Герман, але не чув зразу нічого більше, як все те ж саме хлипання.
KEEP READING
Борислав сміється. Іван Франко (частина 2)
— Мої дорогі сусіди, а нині гості! Великий седень для мене, дуже великий. Чоловік, що сорок літ блукався по безлюдних пустинях та бурливих морях, нині перший раз побачився близьким супокійного пристанівку.
KEEP READING
Борислав сміється. Іван Якович Франко (роман, повість)
Сонце досягало вже полудня. Годинник на ратушевій вежі вибив швидко і плачливо одинадцяту годину.
KEEP READING