Гра – розвиває, навчає, розважає. Психологи вважають, що саме рольова гра – це вища форма розвитку дитячої гри. Саме в дошкільному віці вона виступає в ролі ведучої діяльності. Дитина росте і розвивається, разом з нею розвивається гра – від найпростіших повсякденних сюжетів дитина переходить до більш складних, які охоплюють всі сфери діяльності людини. Тож, сьогодні ми поговоримо про важливість рольових ігор для дитячого розвитку.
Для чого дітям рольові ігри?
Дошкільне дитинство для малюка – це не просто неймовірний, незабутній час, а початок нового життя. Маленька людина відчуває сильне бажання включитися в доросле життя і активно брати участь в ньому, зануритися в світ недоступних поки речей.
Гра для дошкільника – це не просто забава і приємна розвага. Вона має великий вплив на дітей в цей період: впливає на формування характеру, допомагає дитині набувати важливі якості для подальшого, дорослого життя, має важливе значення в соціальній адаптації дитини, реалізації її можливостей в майбутньому. В процесі спільної гри головним чином розвивається та будується спілкування малюка з однолітками. Дітям доводиться враховувати бажання і дії один одного, відстоювати своє власне бачення того, що відбувається, будувати і реалізовувати спільні плани.
Граючи в рольову гру, приймаючи на себе якийсь образ, дитина відтворює свої враження, почуття, переосмислює і розкриває їх. Розуміючи, що ігрова ситуація уявна, діти все одно відчувають цілком реальні почуття і переживання, і тим самим збагачують свій внутрішній світ. Тому батьки повинні подбати про те, щоб дитина правильно вибирала рольові ігри, активно виступала в різних образ та ролях.
Не маючи можливості отримати в своє розпорядження для гри реальні, справжні і часом недоступні предмети (автомобіль, праска, ніж….), дитина використовує предмети-замінники: кришка від каструлі стає кермом, паличка – ножем. Поява предмета-замінника – дуже хороший показник психічного розвитку: предмети-символи допомагають малюку надалі легше засвоювати різні символи.
Камінці, залізяки, папірчики і інший “непотріб”, з точки зору мами – це сміття, яке назбирав малюк, але з дитячої кімнати його викидати не варто. Краще поставити для цієї «колекції» коробку в кутку кімнати. В цьому випадку і порядок в будинку збережеться, і дитина отримає можливість грати, розвиваючи свою уяву. Досліджено, що творчими здібностями в більшій мірі володіють ті, хто обходився в дитинстві простими кубиками і коробками, але аж ніяк не дорогими копіями дорослих речей.
Рольові ігри впливають на формування довільності всіх психічних функцій. Починає розвиватися довільна поведінка, довільні увага і пам’ять. Свідома мета – запам’ятати щось, стримати імпульсивний рух – раніше і легше виходить у дитини в грі. А предмет-замінник стає опорою для мислення.
Поступово активні ігрові маніпуляції з предметом-замінником скорочуються, і малюк починає діяти у внутрішньому, уявному просторі. Граючи, він переходить до мислення в образах. Крім того, в грі, виконуючи різні ролі, дитина вчиться бачити предмет з різних сторін. Це сприяє розвитку найважливішої, розумової здібності людини, що дозволяє уявити інший погляд і іншу точку зору.
Як дитина навчається грати
Уміння грати не є вродженим. З самого раннього дитинства мами грають з дітьми в так звані ігри-маніпуляції, пальчикові ігри, ігри-потішки. Мама тримає малюка за ручки, загинає йому пальчики, махає його ручками – дитина вже бере участь в грі, але поки що – пасивно. Пізніше мама промовляє знайомі слова – дитина сама виконує дії.
Сюжетно-рольова гра виникає пізніше. В процесі гри з іграшками дитина вивчає предмети і дії з ними, вона переносить свій ще невеликий життєвий досвід в ігри: чистить ляльці зуби, вмиває її, одягає, заїжджає машинкою в гараж і т. д.
Спочатку дитина обіграє сюжети, які спостерігає в повсякденному житті, а також починає переносити функції одного предмета на інший: кубик «ніби» стає машинкою, коробка – гаражем. Таким чином розвивається уява малюка.
Приблизно з 3-х років дитина починає імітувати різних казкових персонажів, тварин, людей і опановує мистецтвом перевтілення.
Потрібно відзначити, що схильність до рольової гри властива не всім і залежить від особливостей темпераменту. Діти сором’язливі, надмірно замкнуті в собі, іноді обирають інтелектуальну діяльність, спортивні чи комп’ютерні ігри, але це неадекватна заміна.
Яка роль дорослого в опануванні дитиною рольовими іграми?
Починайте гру з дитиною самі. Згадайте і розкажіть, як грали самі, якими бувають ці ігри, запропонуйте для початку кілька нескладних сюжетів.
Вигадайте або запросіть посередника – ляльку, сусідську дитину, братика або сестричку малюка, які охоче візьмуть участь в грі. Важливо тільки стежити за тим, щоб цей посередник не опинився надмірно активним і “не придушив” бажання більш боязкого малюка.
Потрібно заохочувати в дитині всі можливі прояви ініціативи і фантазії – нехай вона придумує нові слова, образи, асоціації, нові ігри і нові ролі.
Дуже корисні театралізовані вистави, що поєднують елементи лялькового театру або маскараду. Для сором’язливих дітей особливу важливість має той факт, що ніхто не бачить їх особи, не впізнає їх. Можна спочатку надати дитині одну з другорядних ролей або участь в масовці, щоб вона не виділялась серед інших. Однак потрібно мати на увазі, що жоден з цих заходів не можна влаштовувати всупереч бажанню малюка і стежити, щоб йому було комфортно.
Розвитку особистості сприяє і казкотерапія. У проблемній, важкій ситуації дитині пропонують вчинити так, як на її місці вчинив би герой улюбленої казки.
Ігрові навички у дитини можна сформувати і під час прогулянок, сімейних свят, повсякденних домашніх справ.
Розшифровуємо ігри малюка
Гра «Дочки-матері» завжди показова, повчальна і насичена образами і сюжетами. Це перша модель відносин між людьми, яку спостерігає малюк у своєму житті. Ця гра може стати і першим Вашим джерелом інформації про внутрішній світ Вашої дитини.
Спостереження за рольовою грою може дати Вам дуже корисну інформацію про те, якою бачить малюк Вашу сім’ю, як розуміє сенс заборон і вимог.
Зверніть увагу на те, роль якого члена сім’ї грає Ваш малюк. Які манери і звички цього члена сім’ї копіюються? Як він поводиться по відношенню до «дитини» (у грі)? Що забороняє? Що дозволяє? Як і за що карає? Яким чином хвалить і заохочує? Які інтонації найчастіше звучать у голосі?
Ви зможете побачити себе з боку, як в дзеркалі. Але не лякайтеся, якщо це дзеркало здасться Вам кривим: природно, реальні факти спотворюються, проходячи крізь призму сприйняття дитини. Однак в грі «Дочки-матері» все ж зберігаються основні тенденції сімейних відносин.
Іноді діти в грі втілюють свої фантазії про те, як вони хотіли б бачити ту чи іншу подію, тобто Ви можете побачити не дійсне, а бажане.
Виховання через гру
Рольова гра може стати не тільки джерелом унікальної інформації про те, що переживає Ваша дитина, але й засобом, за допомогою якого Ви можете вплинути на її картину родини. Для цього від споглядання потрібно буде перейти до активних дій.
Припустимо, що з ігор своєї дитини Ви зрозуміли, що вона переживає Ваші заборони і обмеження як надлишкові, ображається. Після цього Ви намагаєтеся вести себе з дитиною більш м’яко, пояснювати всі свої вимоги. Але це не допомагає, коли дитина починає відверто вередувати і намагатися добитися свого. Тоді включіться в рольову гру «Дочки-матері», де запропонуйте, щоб роль дитини зіграла відповідна за розміром і характеристиками лялька. Ваша дитина, навпаки, нехай зіграє роль мами або тата. Далі почніть вести дію так, щоб виникло відображення тієї ситуації, коли дитина вередує найчастіше. Припустимо, це відбувається при поході в магазин. Створіть потрібні декорації і почніть з лялькою робити те, що зазвичай робить Ваша дитина, виводячи Вас з душевної рівноваги. Можна трохи перебільшити розмах подій (як це роблять в грі самі діти). Кожен раз чекайте відповідної реакції дитини (в ролі матері або батька). Словом, грайте так, щоб Ваш малюк відчув себе на Вашому місці.
В процесі таких ігор «навпаки» Ви можете отримати від дитини «підказку», тобто неусвідомлене, виражене через гру побажання, яких дій вона чекає від Вас, які б втішити і заспокоїли її.
Гра – унікальний винахід цивілізації. Правильно використавши гру, можна багато чого довідатися про внутрішній світ своєї дитини, розвинути позитивні риси характеру і згладити негативні, навчити поводитися в суспільстві, і навіть подивитися на себе з боку. Так що спостерігайте, аналізуйте і включайтеся в гру, щоб розуміти свою дитину і будувати разом з нею позитивні відносини.
