Маркус Франк Зузак. Біографія

Маркус Франк Зузак: біографія та твори

Маркус Франк Зузак народився 23 червня 1975 року в Сіднеї, столиці Австралії. Батьки письменника – біженці з післявоєнної Європи У сім’ї Зузаків було четверо дітей і Маркус був наймолодший. Його батьки, втікаючи від переслідувань диктаторського режиму Гітлера, емігрували до Австралії, де й почали будувати сімейне життя. Батько – Гельмут Зузак переїхав до Австралії з Австрії, а його дружина Ліза – з Німеччини. Ще в дитинстві батьки, особливо мати, часто розповідали синові про війну та бомбардування Мюнхена і важку долю євреїв, які змушені були втікати від німців і проходили через маленьке німецьке містечко, де жила його мати. Всі ці історії згодом і надихнули до написання роману «Крадійка книжок», який і приніс Маркусу, як письменнику світову славу.

В дитинстві Маркус захоплювався професією батька, однак уже в 16 років написав перший роман, який надрукували через сім років. Після закінчення університету Маркус Зузак деякий час працював вчителем англійської мови у школі, яку закінчив сам. У Маркуса виникло непереборне бажання щось самому написати після прочитання повісті Ернеста Гемінґвея «Старий і море». Саме цей твір надихнув майбутнього автора спробувати сили у літературі. Дебютний роман письменника видано 1999 року. У головного героя цього твору – пятнадцятирічного Камерона Вулфа, сина водопровідника і прибиральниці, складні стосунки з рідними і дівчинкою, яка йому подобається. Про цей твір схвально відгукнулися критики, а вже через рік опублікували його продовження 'Fighting Ruben Wolfe', в якому йдеться про братів Вулф, що пробують заробити на життя нелегальними боксерськими боями. Цей твір оголошено Кращою дитячою книгою року.

Твори Маркуса Франка Зузака

Після публікації першого роману 1999 року Маркус Зузак за лічені місяці став одним із найуспішніших молодих авторів в Австралії. Дебютний роман Зузака «Подпесок» став першою книгою серії «Брати Волф», до якої також увійшли «Проти Рубена Волфа» і «Коли пси плачуть». Трилогія розповідає про життя людей, які протистоять важким обставинам і самим собі.

У центрі сюжету - три головні герої: брати Стівен, Рубен і Кемерон Волфа. Їхнє життя в хащах Сіднея навряд чи можна назвати щасливою і благополучною: батько отримав травму, через яку втратив роботу, і мати змушена самотужки забезпечувати всю сім'ю. Грошей, які вона отримує, ледве вистачає навіть на найнеобхідніше.

Тому, коли трьом братам випадає шанс заробити, вони швидко погоджуються. Тепер юнаки беруть участь в нелегальних боях з боксу. Завдяки своєму багатому досвіду участі в шкільних бійках Рубен - наймолодший з братів - стає найуспішнішим. Стівен і Кемерон програють частіше, але продовжують виходити на ринг.

Іноді їм доводиться битися один з одним, але це не робить братів ворогами. Волфа як і раніше залишаються близькими.

Наступний роман трилогії про сім’ю Вулф ‘When Dogs Cry' також став Кращою дитячою книгою року, однак під час видання йому дали назву ‘Getting the Girl'.

2002 року вийшов у світ роман Зузака ‘The Messenger' (‘I Am the Messenger'), що викликав широкий резонанс у читацьких колах. Герой цього роману Ед Кеннеді випадково запобіг пограбуванню банку. Крім цього, читач захоплюється ще кількома благородними вчинками героя. За цей твір Маркус Франк Зузак отримав шість нагород, на його основі написано пєсу. У своїх книгах він, син звичайних робітників, які родом з Австрії, розказує про історії звичайних людей, які борються з важкими життєвими обставинами та власними демонами, щоб залишитися в живих і покращити своє життя. «Історії завжди нагадували мені звідки я, — сказав Маркус Зузак в одному з інтерв'ю. — Труднощі, через які пройшли мої батьки, усі проблеми, які вони подолали та їх боротьба за життя — ось ймовірна основа всього, чого я досяг. Думаю, що без історій ми всі були б порожніми».

За свої книги Маркус отримав не одну престижну нагороду, як в Австралії, так і за її межами. Загалом з-під пера автора вийшло 6 дорослих романів і один підлітковий — «Я посланник». Найбільшою популярністю серед читачів користуються такі книги автора, як: «Той, хто програв», «Бойовий Рубін Вульф» і, безперечно, його найпопулярніша книга, яка і принесла йому славу і визнання у всьому світі — «Крадійка книжок». У романі розповідається про жахи, які скоювали нацисти, про важку долю звичайних людей, про проблему вибору. Цікавою деталлю цієї книги є те, що оповідачем виступає Смерть. Роман видано 2006 року. Невдовзі цей твір потрапив у список бестселерів за версією «The New York Times», а 2013 року його не менш успішно екранізовано.

Закінчивши університет, Маркус викладав англійську мову в рідній школі.

Однак ще більшим успіхом письменника став наступний роман «Крадійка книжок», у якому відображено розповіді батьків Зузака про їхнє воєнне дитинство, зокрема, про бомбардування Мюнхена, євреїв, які прямували в Дахау, голод і втрату близьких. У цьому творі поєдналися ірраціональність і реалізм, дитячі захоплення і політичні події, а також розповідь від першої особи, якою є сама Смерть (точніше, сам Смерть, бо цей персонаж там чоловічого роду). Вихід цієї книги став непересічною літературною подією, її назвали «вибухом свідомості» і «найбільш незвичайним романом нового часу». Автора нагороджено преміями, а 2013 року на основі роману знято фільм. Найновіший роман цього письменника ‘Bridge of Clay' вийшов 2009 року, ідею його написання автор виношував більше ніж десять років.

Роман «Крадійка книжок» перекладено тридцятьма мовами, зокрема, українською. Цей твір посів найвищу позицію в рейтингу Amazon.com, у списку бестселерів «Нью-Йорк Таймс», стала найпопулярнішою в Бразилії, Ірландії і Тайвані. Книжка входила до пятірки видань, які найчастіше купували читачі у Великій Британії, Іспанії, Ізраїлі, Південній Кореї. Твір успішно екранізовано (в українському прокаті – «Книжковий злодій», 2013 р.).

Нині Маркус Зузак із дружиною і двома дітьми живе у Сіднеї. На дозвіллі займається серфінгом і дивиться фільми.