Булгаков Михайло Опанасович: біографія та твори
Булгаков Михайло Опанасович (3 (15) травня 1891 — 10 березня 1940) російський письменник, прозаїк, лікар. Основні твори: “Майстер і Маргарита”, “Собаче серце”, “Іван Васильович”, “Біла гвардія”. Значна частина біографії Михайла Булгакова пов’язана з Києвом, при цьому він був противником українського відродження та українофобом та прихильником білогвардійського руху.
Батько Михайла Булгакова був російським богословом, викладачем Київської духовної академії Опанасом Булгаковим, мати (до заміжжя Варвара Покровська) — домогосподарка. Сам Михайло Булгаков народився у будинку N10 на вулиці Воздвиженській у Києві та був старшою дитиною у їхній сім’ї. Однак у цьому будинку Булгаков жив недовго — 17 (29) травня 1892 року батьки переїхали на вул. Госпітальну, 4. Того ж року у нього з’явилась сестра Віра, а 1895 року у Булгакових народилась двійня — Надія та Варвара. 1898 року народився Микола — п’ята дитина у сім’ї. 1900 року народився ще один брат Іван, а 1902 — Олена. Також у 1892 року мати з малим Михайлом здійснила першу подорож до своїх батьків у місто Карачев (тепер Брянська область Російської Федерації). 20 серпня (1 вересня) 1895 року сім’я Булгакових переїхали у нове помешкання у Кудрявський провулок, 9, що на Печерську де прожили майже вісім років. Саме тут Михайло Булгаков написав своє перше оповідання «Похождения Светланы», однак його текст не зберігся.
Також батьки Булгакова винаймали в Святошині дачу, де жили протягом літа, однак у березні 1900 року батько придбав ділянку у Бучі де розпочав будівництво власної дачі. Того ж року Михайло Булгаков став учнем 2-ї Київської гімназії. Згодом батьки Булгакова переїжджали ще кільька разів з дітьми з помешкання в помешкання, врешті 1906 року оселились на Андріївському узвозі, 13. 14 () 27 березня помер батько, однак це не завадило Михайлу Булгакову отримати добру освіту. Також навчання він поєднував з театральними заняттями та виконував ролі у виставах за творами Антона Чехова. Тоді ж познайомився із майбутньою дружиною Тетяною Лаппою.
Після завершення гімназії 21 серпня (3 вересня) 1909 року став студентом Київського університету Святого Володимира де навчався на медичному факультеті. Також влітку кільька разів виступав на сцені літнього театру у Бучі. 26 квітня (9 травня) 1912 року обвінчався з Тетяною Лаппою, яка походила з давнього дворянського роду, обряд відбувся у церкві Миколи Доброго на Подолі (зруйнована 1935 року). Молода сім’я спочатку винайняла помешкання на вулиці Рейтарській, 25, а пізніше на Андріївському узвозі N 38.
Коли у серпні 1914 року розпочалась Перша світова війна Михайло Булгаков працював у шпиталі у місті Саратові, однак восени продовжив навчання в університеті. Навесні 1915 року йому відмовили у призові в армію в якості військового лікаря через стан здоров’я, однак вже у травні розпочав працювати у Київському військовому шпиталі. На початку 1916 року з відзнакою завершив навчання в університеті та став медичним добровольцем Південно-Західного фронту спочатку у Кам’янці-Подільському, а потім у Чернівцях де зайнявся хірургією. Однак у вересні (жовтні) 1916 року його відкликали з фронту та призначили керувати земською лікарнею у Смоленській губернії. 1917 року Михайло Булгаков на основі своєї лікарської практики у земській лікарні розпочав цикл оповідань про медичну практику.
1 березня 1918 року повернувся до Києва де оселився у будинку свого батька на Андріївському узвозі та розпочав працювати лікарем-венерологом.
2-3 лютого 1919 року Булгакова мобілізували в армію УНР, однак він став дезертиром, та тривалий час переховувався, зокрема і від мобілізації до Червоної армії. Врешті 12 вересня 1919 року вступив до лав Білої армії, симпатиком якої був. Також є інформація, що восени 1919 року Михайло Булгаков написав кілька оповідань, які стали початком його літературної творчості. У жовтні 1919 року Михайло Булгаков опинився на Північному Кавказі де його полк вів військові дії проти Республіки Горців Кавказу, а наприкінці листопада переїхав у Владикавказ (Північна Осетія) де працював у військовому госпіталі. Оскільки Михайло Булгаков не хотів брати участь у Громадянській війні у Росії, він припинив медичну практику та щайнявся літературою. Оскільки ж йому були потрібні гроші, то він писав твори, які підтримували радянську владу. Коли місто зайняла Червона армія Михайло Булгаков, попри свої погляди, почав співпрацювати з комуністами. Також він читав лекції перед виставами місцевого театру.
Твори Булгакова Михайла Опанасовича
Також у цей період він написав свою першу театральну п’єсу “Самооборона”. Однак у жовтні 1920 року його було звільнено з роботи. На початку 1921 року створив п’єсу “Паризькі комунари” яку надіслав на конкурс у Москву, однак успіху це не мало. Пізніше Булгаков переїхав до Тифлісу (нині столиця Грузії Тбілісі) та Батумі — там він мав можливість емігрувати до Стамбулу, однак не скористався цим. З Батумі він вирушив до Одеси, а звідти до свого рідного міста Києва, де перебував недовго та 28 вересня 1921 року переїхав до Москви де вже мешкала його дружина Тетяна Лаппа. У столиці СССР Булгакови замешкали у Тихомирівському студентському гуртожитку. Однак як і свого часу батько у Києві, Михайло Булгаков змінив у Москві кілька адрес. Також він був вимушений часто міняти роботу, оскільки газетти, з якими він співпрацював часто ставали банкрутами. Врешті у квітні 1923 року Михайло Булгаков вступає до Всеросійської спілки письменників. У квітні 1924 року письменник розлучився із свою дружиною Тетяною Лаппою та невдовзі одружився з Любою Бєлозьорською. Паралельно роозвивалась його літературна творчість 1925 року Михайло Булгаков видав збірку оповідань “Дияволіада” та повість “Фатальні яйця”. Однак стосунки з радянською владою були непростими — 7 травня 1926 у його кімнаті відбувся обшук в ході якого було вилучено машинопис повісті “Собаче серце”. 1927 року року московський театр Євгена Вахтангова поставив вистави “Біг” та “Зойкіна квартира” і це були одні з останніх публікацій Булгакова — надалі його твори у СССР потрапили під неофіційну заборону і майже не публікувались. Втім 1928 року у Москві ще поставили п’єсу “Багряний острів” та почав писати роман “Майстер та Маргарита”. Однак вже 1929 року були заборонені вистави Михайла Булгакова. 28 березня 1930 року Михайло Булгаков надіслав вимогу радянському уряду, якщо йому не дають можливості публікуватись на батьківщині дозволити йому виїхати за кордон. Звернення дало певний ефект і письменнику особтсто зателефонував Йосип Сталін після чого він отримав роботу режисера-асистента у Московському худіжньому академічному театрі (МХАТ). 1932 року вистава “Дні Турбіних” була знову дозволена до постановки, а сам Михайло Булгаков незабаром вступив у Спілку письменників СССР. Матеріальних проблем у нього більше не було.
1934 року Михайло Булгаков завершив перший варіант роману “Майстер та Маргарита”. Наприкінці 1939 року в письменника суттєво погіршився стан здооров’я. Також він переїхав до Ленінграду де через проблеми із зором надиктував завершальні рядки роману “Майстер та Маргарита”. Помер письменник 10 березня 1940 року у Москві.
