У період статевого дозрівання зовнішність підлітка змінюється, і це часто приносить йому багато прикростей. Як правильно поводитися батькам, щоб допомогти підлітку подолати переживання з приводу своєї зовнішності і навчитися приймати себе таким, яким він є?

Ця проблема знайома мамам і татам більшості школярів. Дитина категорично відмовляється виконувати домашнє завдання, вона готова звільняти світ від прибульців, займатися підкоренням вершини Еверест або розкладанням молекули на атоми, але тільки не уроками?!

Незалежно від статі і віку, будь-якій людині приємне заохочення. Але особливо це важливо для дітей. Похвала в умілих руках є хорошим помічником у вихованні дітей. Але іноді вона може тільки нашкодити. Зазвичай так буває, коли батьки хвалять дитину неправильно і без причини.

Перейшовши з дитячого садочку у перший клас, дитина починає відчувати себе дорослою, або принаймні, хоче такою здаватися. Проте, батьки розуміють, що за всією цією бравадою ховається маленька людинка, яку потрібно постійно спрямовувати та коректувати її дії. Це стосується в першу чергу розпорядку дня.

Інтернет так міцно увійшов в наше повсякденне життя, що ми вже і уявляємо себе без соціальних мереж. А наші діти, дорослішають у віртуальному просторі, всупереч усім заборонам і обмеженням. Нерозумно заперечувати вплив інтернету на виховання дітей. Можливо варто подумати про те, як пояснити дитині, як правильно користуватися інтернетом та соціальни...

Чим кращі стосунки в родині, тим рідше батькам доводиться карати своїх дітей. З іншого боку, в сім'ї зі здоровою атмосферою, батьки, коли їм доводиться карати дітей, ставляться до цього легко, як до природного моменту життя.

Діти - теж люди, тільки ще маленькі. Вони здатні бачити, спостерігати, копіювати, мати свій характер, маніпулювати. Якщо ваша дитина, використовуючи сльози, істерики, удавання або ниття, здатна домогтися від вас усього, що забажає, вважайте, що основи маніпулювання вона освоїла на п'ятірку.

Пол Екман - видатний американський психолог, професор Каліфорнійського університету, найбільший фахівець в області психології емоцій, міжособистісного спілкування, психології і розпізнавання брехні, вважає, що брехня дитини - перша ознака недовіри між ним і дорослим.

Щоб дитина виросла самостійною і відповідальною потрібно їй допомогти. Дитині потрібна свобода, щоб вона стала особистістю. Так що ж все-таки не можна робити за свою дитину?