Леся Українка. Біографія

Біографія Лесі Українки

Роки життя: (1871-1913)

Українська письменниця, поетеса.

Коротка біографія Лесі Українки (Лариси Косач)

Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) народилась 25 лютого 1871 р. у місті Звягелі (сьогодні це Новоград-Волинський) у родині відомого громадського діяча Петра Косача.

До школи Леся не ходила, бо мала важку хворобу ніг. Тож освіту здобувала вдома. Сучасники згадують її як наполегливу ученицю, ерудовану: була обізнана зі світовою літературою, зокрема європейською, історією, мистецтвом, володіла іноземними мовами, любила народні пісні і українську літературу.

З дитинства дівчина перебувала у видатному оточенні знаменитих родин Старицьких, Лисенків, Стешенків, що зіграло свою роль у формуванні її як письменниці. Вагомий вплив на її світогляд мали рідна мама, дядько Михайло Драгоманов, Іван Франко та творчість Тараса Шевченка. І. Франко згодом висловиться, що Леся «чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну» — такою мужньою вона була в житті і в творчості.

Перший вірш «Надія» Леся Українка написала коли їй було дев’ять років. У 1884 р. в журналі «Зоря» вийшли друком її вірші «Конвалія» та «Сафо». Її поезія переважно громадянського, патріотичного спрямування, але є в неї і шедевральні зразки інтимної та пейзажної лірики.

Працювати Лесі Українці доводилось у важких умовах. Хвороба виснажувала її. Через це змушена була періодично їздити на лікування до Криму, на Кавказ, в Італію, Німеччину і навіть Єгипет.

Життя поетеси обірвалося у Сурамі, на Кавказі, 1 серпня 1913 р., на 42 році життя — вік розквіту творчих сил у людини. Похована Леся Українка у Києві на Байковому кладовищі.