Вірш “Слово, чому ти не твердая криця…”
Вірш “Слово, чому ти не твердая криця…” уславлює слово як міцну зброю. Леся Українка у вірші наділяє слово такою силою, яка в умілих руках перетворює його на меч. “Слово, чому ти не твердая криця” зображає слово як єдине, що може захистити героїню вірша, як те, чим вона може добитися справедливості. Леся Українка цим віршем каже, що прагне удосконалити своє слово і передати «месникам дужим».
. . . . . .
Слово, чому ти не твердая криця…
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш…
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
25/ХІ 1896
. . . . .
Читати вірш “Слово, чому ти не твердая криця…” Лесі Українки.
Читати твори Лесі Українки.
Коротка біографія Лесі Українки (Лариса Косач).
