Як звично нам ставити рамки та карати дитину за її поведінку.. Бо ми ж дорості і знаємо краще як треба! Але.. подивитись на світ очима радості і подиву - цю здатність ми втрачаємо з кожним роком.. може варто відкинути повчання і спробувати просто жити - жити, як це роблять діти - легко і натхненно!

Умови виховання дітей у неповній сім'ї мають свою специфіку. Поряд з матеріальними труднощами матері доводиться реалізовувати функції обох батьків. Така обстановка має глибокий вплив на розвиток особистості дитини.

У психологічну службу часто звертаються сім'ї, що знаходяться на стадії розлучення. Завдання психотерапевта - допомогти батькам у подоланні величезних проблем, пов'язаних з дітьми, оскільки в ролі «основної жертви» виступають саме діти.

Найкращі привітання для Марії з Днем ангела.

Як нам вплинути на власну дитину? Невже ми такі погані батьки? Почуття провини та безпорадності - це те, що забирає сили у батьків, в той час, коли варто просто приділити час і глибше розібратись у проблемі, можливо, скориставшись допомогою спеціаліста.

Непослух - основне, здавалось би питання - як з ним боротись? Але давайте спробуємо глянути з іншої сторони - що за ним стоїть, яка наша поведінка провокує дитину чинити спротив чи уникати правил, чи, взагалі, поводитись так, ніби цих правил не існує, весь світ зобов'язаний крутитись довкола її бажань?

Ця проблема знайома мамам і татам більшості школярів. Дитина категорично відмовляється виконувати домашнє завдання, вона готова звільняти світ від прибульців, займатися підкоренням вершини Еверест або розкладанням молекули на атоми, але тільки не уроками?!

Питання про час народження першої дитини найчастіше не виникає в молодих сім'ях, оскільки люди, що люблять одне одного, зазвичай прагнуть незабаром після весілля стати батьками.

Всі ми, дратівливі і не дуже, родом з дитинства. І напевно у багатьох з нас збереглися спогади про ті моменти, коли дорослі поводилися з нами просто обурливо: говорили якісь дурниці, відпускали їдкі жарти або безцеремонно вторгалися в наш особистий простір. Нічого дивного, що сьогодні у наших власних дітей викликають обурення практично ті ж речі.