Українські народні прислів'я та приказки про весну

Прислів'я та приказки - частина українського фольклору. Влучні, короткі речення часто стають нам у пригоді. Деякі з них настільки вкорінились в повсякденні, що ми користуємось ними навіть не думаючи. І це дуже добре. Адже народна мудрість житиме доти, доки люди будуть нею послуговуватись.

Прислів'я та приказки схожі, часто їх важко відрізнити один від одного. В чому ж різниця? Прислів'я як правило ритмічні і мають риму, вони становлять логічний завершений вислів і мають повчальний зміст. Приказки - в реченні виступають словосполученням, це, наче незавершений вислів, вони передають емоційне ставлення до сказаного, наприклад: "як сніг на голову", "хоч око виколи" тощо.

Українські народні прислів'я та приказки про весну

Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.

їСонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.

Весна ледачого не любить.

Весняний день рік годує

Весна — наші отець і мати: хто не посіє, не буде жати.

Проспиш весною — заплачеш зимою.

Весна красна квітками, а осінь пирогами.

А весняночка на весну каже: «Кидай сани, бери віз та поїдем по рогіз».

Весна кличе в поле.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Весна не зима – не на піч, а в поле збирайся.

Весна — наші батько і мати, а як не посієш — не будеш збирати.

Пізня весна не обдурить.

Цікаве відео на нашому каналі: Листівка на День матері з фетру

Де цвіток — там медок.

У весняну погоду і смутний веселим буває.

У поле вирушай, козаче, вже весна соком плаче.

У березні вже щука-риба може хвостом лід розбити.

Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.

Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.

Де оре сошка, там хліба трошки.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай!

Глибше орати — більше хліба мати.

Як зорем мілко, та посієм рідко, то й уродить, дідько.

Тому горе, хто мілко оре.

Прийде тиждень вербовий, бери віз, у дорогу дубовий.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

До першого грому земля не розмерзається.

Березень невірний: то сміється, то плаче.

Март усіх місяців варт.

Як буде полоз вогкий, то й буде кінь мокрий.

У березні не байдикуватимеш - восени і на зиму до столу матимеш.

У березні сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.

Від березневих дощів земля квітне.

Марцеві хвилі — сім змін на день.

Уночі тріщить, а вдень плющить.

Дощ упору — золото.

До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

Хто сіє, той ся надіє.

Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

Посій упору, будеш мати зерна гору.

Добре грунт угноїш — урожай потроїш.

Сій вчасно, вродить рясно.

Що марець не випече, то цвітень висіче.

В марець не замерзне й старець.

Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.

Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.

Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.

Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.

Коли теплий і мокрий май, то росте жито, наче гай.

Квітневий день рік годує.

Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.

Осінь врожай збирає, а весна все з’їдає.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь.

Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.

Як навесні просидиш, то взимку з торбою побіжиш.

Наряди пень у весняний день, і пень гарний буде.

Одна ластівка ще весни не робить.

Травень холодний – рік хлібородний.

Весною день втратиш, потім роком потім не повернеш.

Зійшов у березні сніжок – берися за плужок.

У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.

У квітні ластівка день починає, а соловей — кінчає.

Зозуля житнім колосом удавилася.

Де багато пташок, там нема комашок.

Чайка сіда в воду — чекай доброї погоди.

Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

Як сіно косять, то дощів не просять.

Погода — всім вигода, а сльота — усім гризота.

У березні поскавчи, а в квітні пограй, то не їстимеш коровай.

Березневий дощ тішить квітень, а квітневий — людей.

Квітень — переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.

Квітень – з водою, а травень – з травою.

Буде погода, як не потече з неба вода!

Травень ліси одягає – літа в гості чекає.

Май-розмай дощами нагадай.

Травневий дощ, як з грибами борщ.

У травні пня вбери, то красним буде.

Бува погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.

Травнева роса краще вівса.

У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.

Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Буває погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.