Біографія Остапа Вишні
Роки життя: 1889-1956
Письменник, новеліст, сатирик.
Коротка біографія Остапа Вишні
Народився Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Губенко) на хуторі Чечва (сьогодні – Сумська область) в багатодітній селянській сім’ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, далі навчався в Київській військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював фельдшером — спочатку в російській армії, а згодом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці.
У 1917 році вступив до Київського університету, але скоро залишив навчання і почав працювати у журналістиці і займатися літературною діяльністю.
З 1918 року мобілізований до Армії УНР у медичні частини, де дуже швидко зробив кар’єру через рік після мобілізації потрапив у полон до більшовиківвже у ранзі начальника медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. У полоні пробув до 1921 року.
2 листопада 1919 року у газеті “Народна воля” вийшов перший надрукований твір Остапа Вишні “Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)” з підписом П. Грунський. У цій же газеті були надруковані ще кілька фейлетонів Остапа Вишні.
У 1921 році він став працівником республіканської газети “Вісті ВУЦВК” – тоді і розпочався період активної творчості й систематичних виступів у пресі. Тоді ж з’явився псевдонім Остап Вишня.
Письменник проводив і велику громадську роботу, брав участь у діяльності літературних об’єднань “Плуг” і “Гарт”, в організації та редагуванні перших двох номерів журналу “Червоний Перець” та працював в оргкомітеті Спілки письменників.
У 1933 році Остапа Вишню звинуватили у контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на Павла Постишева під час жовтневої демонстрації. Ув’язнений до таборів ГУЛАГу. У 1943 році – звільнений і повернувся до літературної праці.
Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня став членом редколегії журналу “Перець” і активним його співпрацівником.
У 1955 році Остап Вишня був реабілітований судовими органами СРСР.
Своєю творчістю Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Започаткував новий жанр – усмішка – різновид фейлетону та гуморески.
Помер 28 вересня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі.
Читати твори Остапа Вишні.
