Олександр Олесь. Біографія

Біографія Олександра Олеся

Роки життя: (1878 - 1944)

Читати Олександра Олеся...

Український письменник, поет, драматург.

Коротка біографія Олександра Олеся

Олександр Олесь - літературний псевдонім письменника. Олександр Іванович Кандиба - справжнє ім'я. О.Олесь - батько поета та політичного діяча Олега Ольжича.

Народився Олександр Кандиба 23 листопада 1878 року в селі Крига на Сумщині. Коли Олександру було 11 років, батько його випадково втопився у річці.

У 4 роки Сашко навчився читати. Початкову освіту здобув у сільській школі.

В 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі, поблизу Харкова. Там брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт». Саме в цих журналах з'явилися перші вірші поета.

Був вільним слухачем Київського політехнічного інституту, в аграрному відділенні, але через матеріальну скруту змушений був залишити інститут. У 1903 році О.Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту.

В 1907 році одружився з Вірою Свадковською, яка народила йому сина - Олега Ольжича.

У 1907р. у Петербурзі вийшла перша книга Олеся — “З журбою радість обнялась”, що принесла славу молодому поетові. В наступні роки з'являються нові збірки — “Поезії. Книга II” (1909), “Поезії. Книга III” (1911), “Драматичні етюди. Книга IV” (1914), “Поезії. Книга V” (1917).

З жовтня 1909 працював ветеринарним лікарем у Києві, водночас з 1911року співпрацював з редакцією «Літературно-наукового вісника» та видавництвом «Лан».

1919 виїхав до Будапешта. З 1920 проживав у Відні, де очолював Союз українських журналістів та редагував журнал «На переломі». З 1924 жив у Празі (Чехословаччина). Еміграція стала трагедією життя Олеся. Настрої пригніченості, нудьги і самотності наповнюють першу “закордонну” збірку віршів Олеся — “Чужиною” (Відень, 1919).

Невдовзі, у 1921р., виходить “Перезва” — збірка гостросатиричних віршових творів, що викривають життя, побут і політичні принципи емігрантської громади.

22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі.

Читати твори Олександра Олеся...

Твори Олександра Олеся (Кандиби)

1918 рік
А ти, Марку, грай…
Айстри
«Ах, скільки струн в душі дзвенить!..»
Безсмертники
«Болить душа моя, болить…»
«Брати-вигнанці, пригадаймо…»
«В болотах жаби рай знайшли…»
«В Вас стільки сонця золотого…»
«В вигнанні дні течуть, як сльози…»
«В дитинстві ще… давно, давно колись…»
«В журбі я сонцю не радію…»
«В землі віки лежала мова…»
«В кафе, наповненім юрбою…»
«В моїй душі не сходе сонце…»
«В обіймах хмар мовчали скелі…»
«В провалля розпачу, де плив я без весла…»
В степу
«В хмарах сурми загриміли…»
«Вахляром проміння впало…»
«Везли їх, зранених в борні з солдатами…»
«Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…»
«Ви сонця ждали так давно…»
«Він жив один в своїй пустелі…»
«Вітри і бурі весняні…»
«Вічне море вічно ллється…»
«Воля!? Воля!? Сниться, може?..»
«Вона ішла… але здавалося мені…»
«Вона прийшла, як мрія довгождана…»
«Вони — обідрані, розбуті…»
«Все жду чогось… чого, і сам не знаю…»
«Глузуйте, кпіть над рідною землею…»
«Глянь мій милий, скільки вроди…»
Голод
«Гори сплять, повиті млою…»
«Горіла хата. Три брати…»
«Грають в морі між камінням…»
«Гроза пройшла… зітхнули трави…»
«Гуси чи лебеді в небі пливуть…»
«Дві хмароньки пливли кудись…»
Десять літ
«Дивлюсь на пройдену дорогу…»
«Для всіх ти мертва і смішна…»
«Довго хмарами небо покрите було…»
«Душа в росі тривожних сліз…»
«Душа моя — пустка холодна й німа…»
«Душа співа, як все співає…»
«Є слова, що білі-білі…»
«Жита! Пригадую…»
«Жита з волошками, і луки, і гаї…»
«З військом за волю боролися ми…»
«З журбою радість обнялась…»
«З серцем, повним смутку-горя…»
З щоденника 1917 р.
«Замовкніть всі: великий час прийшов»
«Затопила чорна туга…»
«Затремтіли струни у душі моїй…»
Заходить сонце
«Згадую: так я в дитинстві любив…»
«Зелений ліс, і май, і сонце…»
«Зима… і пролісок блакитний!..»
«Зима пройшла, весна минає…»
Зимою
«Золоті хвилини линуть…»
«Зрадила та, що любила…»
«І ти продався їм, Тичино…» (1928)
«Крики… Усміхи привітні…»
Лебідь
Літньої ночі
«Літо. Свято. В місті тиша…»
«Ллється море, плеще в берег…»
Любов
Метелики
«Ми не кинемо зброї своєї…»
«Місяць квітень! Боже мій!..»
«Міцно і солодко, кров’ю упившись…»
Моїй матері
«Мусить бути! — скажи — і стане…»
«На гори високі, на срібло снігів!..»
На чужині
На чужині (пісня)
Над колискою
Над морем
Над трупами
«Народ, як мертвий, спить без снів…»
«Не забуду я… о ні!..»
«Не заллється співом серце…»
«Не любила, не любила…»
«Не нам від сорому горіти…»
«Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!..»
«Не спиняй думок крилатих…»
«Не той переміг ще, хто військо розбив…»
«Не треба струн! Меча мені гостри…»
«Небо з морем обнялося…»
«Невже твої уста-коралі…»
«Нехай обдурений я сном…»
«Ні, душу мучити свою…»
«Ні, забуття не дасть мені й сама природа…»
«О правда! Мій народ смішний безкрає…»
«О принесіть як не надію…»
«О слово рідне! Орле скутий!..»
«Одну я любив за веселість…»
«Ой була на світі та удівонька…»
«Ой і пишно ж розцвіли ви…»
«Ой не квітни, весно,— мій народ в кайданах…»
«Ой не сійтесь, сніги, ой, не сійтесь, рясні…»
Осінь
«Осріблені місяцем гори блищать…»
«Очі — дві волошки в житі…»
«Хтось постукав в моє серце…»
«Хтось ударив без жалю по серцю моїм…»
Чари ночі
«Чи вгледжу ще свою країну…»
«Чому з тобою ми не хвилі?..»
«Швидко, швидко ми побачимось…»
Юнацька пісня
«Я закоханий… Люблю!..»
«Я сонця жду, і сонце зійде…»
«Як довго ждали ми своєї волі слова…»
«Як жити хочеться! Несказанно, безмірно…»
«Як камінь — серце. Крига в крові…»
«Як любо, як безмежно любо жити…»
«Як океан, глибока наша рана…»
«Як пес голодний, кинутий і гнаний…»
«Як тихо скрізь! Заснули доли…»
«Яка краса: відродження країни!..»
Казка ночі
«Кожний атом, атом серця…»
«Коли б ми плакати могли…»
«Коли б я знав, що розлучусь з тобою…»
«Коли ми приспимо в серцях своїх жалі…»
«Коли твоє убрання біле…»
«Коли хочеш знать, серденько…»
«Колись здавався ти мені орлом підтятим…»
«Косять, коси…»
«П’ять весен минуло, і шоста прийшла…»
«Пекло, здавалось, було в ту годину…»
Пісня («Живи, Україно, живи для краси…»)
Пісня («Коли вже ти, сонечко, мені зійдеш…»)
Пісня сліпих
«Плила хмаронька над країною…»
«Порвалися струни на арфі…»
«Потік століття зносив гніт…»
«Прибув з України і все розказав…»
«Про світ ви марили, і ось світає…»
«Прокляття, розпач і ганьба!..»
«Райдуга з неба злетіла…»
Рано-вранці…
«Ранок, в яблунях розквітлих…»
«Ранок, ранок! Час світання…»
«Ридати хочеться, та сльози скам’яніли…»
«Рідна мова в рідній школі…»
«Розбіглись ми по всіх світах усюди…»
«Роси упали на землю…»
«Садок. Пани. Московська мова…»
«Серед юрби веселої, гучної…»
«Синіла ніч, дивились зорі…»
«Скільки політиків різних пород!..»
«Скінчиться ніч людського божевілля…»
«Солов’єва пісня ллється…»
«Сонце на обрії, ранок встає…»
«Співи, співи… Скільки співу…»
«Стомився я вкрай в цій безмежній пустелі…»
«Схилив я голову і йду поволі…»
«Схід сонця зустріти я вийшов у поле…»
Тайни ночі
«Так, справді „край“… ми пізно стрілись…»
«Так, як Данте любив Беатріче…»
«Таке життя! Отак справдились мрії!..»
«Там, десь за мурами, цвітуть луги…»
«Тануть, в’януть сніги…»
Твої очі
«Твої очі — тихий вечір…»
«Ти з’являєшся, як ранок…»
«Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні…»
«Ти зовсім мене не кохала…»
«Ти не дивуйсь, що в’януть квіти…»
Ти не прийшла
«Ти смутна — і я сумую…»
«Тікаю від крові до сонця, квіток…»
Три менти
Тріолети
«У Степана — рана, а в труні — Марина»
«Уймають болі єдині сни…»
«Умер кобзар, порвались струни…»
«Фіалки сліпий продає…»
«Хай літають вітри, хай сміються громи…»
«Хвала і честь вам, гречкосії!..»
«Хіба не бачите, що небо голубіє…»
«Хто в час пожежі край свій кине…»
«Хто зберіг любов до краю…»
«Хто нам казати не давав…»
«Хто се мак щороку сіє…»
«І далі, далі все ми йшли…»
«І де ми сили беремо…»
І. Ч.
«Італійська ніч підкралась…»
К. М. Г.

Читати твори Олександра Олеся...