Біографія Ірини Жиленко
Роки життя: 1941-2013
Українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуаристка.
Коротка біографія Ірини Жиленко
Народилася Ірина Жиленко (ім’я при народженні Іраїда Жиленко) у Києві в родині службовців. Її батьки загинули під час Другої світової війни, після чого нею опікувалися дідусь та бабуся у Звенигороді, що на Черкащині.
Після війни з новою родиною повернулася до Києва. Згадуючи шкільні роки, Ірина Жиленко відзначала своє захоплення літературою. Перші літературні проби письменниця робила також ще в дитячо-шкільному віці, до прикладу, перший вірш написала у восьмирічному віці.
У підлітковому віці почала працювати доглядачкою у дитячому садочку, пізніше стала вихователькою.
Ірина Жиленко навчалася на вечірньому відділенні філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Закінчила у 1964 році.
У 1965 році Ірина Жиленко дебютувала поетичною збіркою “Соло на сольфі”.
З 1997 року в журналі “Сучасність” пиисьменниця почала публікацію своїх спогадів та листів під загальною назвою “Homo Feriens” (з лат. – людина святкуюча). Єдиним виданням спогади були опубліковані у 2011 р. у видавництві “Смолоскип”.
Ірина Жиленко є авторкою низки дитячих творів, зокрема, повістей “Двічі по два дорівнює кульбабці”, “Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером”, “Достигають колосочки”, “Вуличка мого дитинства” та інших. Також вона видала декілька збірок дитячих віршів: “Достигають колосочки”, “Вуличка мого дитинства”, “Казки буфетного гнома”. Її твори виходили в перекладі багатьма мовами світу.
Померла Ірина Жиленко у Києві, похована на Бацковому кладовищі.
Читати твори Ірини Жиленко.