Прислів’я та приказки – частина українського фольклору. Влучні, короткі речення часто стають нам у пригоді. Деякі з них настільки вкорінились в повсякденні, що ми користуємось ними навіть не думаючи. І це дуже добре. Адже народна мудрість житиме доти, доки люди будуть нею послуговуватись.
Прислів’я та приказки схожі, часто їх важко відрізнити один від одного. В чому ж різниця? Прислів’я як правило ритмічні і мають риму, вони становлять логічний завершений вислів і мають повчальний зміст. Приказки – в реченні виступають словосполученням, це, наче незавершений вислів, вони передають емоційне ставлення до сказаного, наприклад: “як сніг на голову”, “хоч око виколи” тощо.
Українські народні прислів’я та приказки про весну
Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
Весна ледачого не любить.
Весняний день рік годує
Весна — наші отець і мати: хто не посіє, не буде жати.
Проспиш весною — заплачеш зимою.
Весна красна квітками, а осінь пирогами.
А весняночка на весну каже: «Кидай сани, бери віз та поїдем по рогіз».
Весна кличе в поле.
Весна днем красна, а на хліб пісна.
Весна не зима – не на піч, а в поле збирайся.
Весна — наші батько і мати, а як не посієш — не будеш збирати.
Пізня весна не обдурить.
***
Де цвіток — там медок.
У весняну погоду і смутний веселим буває.
У поле вирушай, козаче, вже весна соком плаче.
У березні вже щука-риба може хвостом лід розбити.
Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.
Де оре сошка, там хліба трошки.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай!
Глибше орати — більше хліба мати.
Як зорем мілко, та посієм рідко, то й уродить, дідько.
Тому горе, хто мілко оре.
Прийде тиждень вербовий, бери віз, у дорогу дубовий.
Як почав орать, то в сопілку не грать.
До першого грому земля не розмерзається.
Березень невірний: то сміється, то плаче.
Март усіх місяців варт.
Як буде полоз вогкий, то й буде кінь мокрий.
У березні не байдикуватимеш – восени і на зиму до столу матимеш.
У березні сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.
Від березневих дощів земля квітне.
Марцеві хвилі — сім змін на день.
Уночі тріщить, а вдень плющить.
Дощ упору — золото.
До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.
Хто сіє, той ся надіє.
Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.
Посій упору, будеш мати зерна гору.
Добре грунт угноїш — урожай потроїш.
Сій вчасно, вродить рясно.
Що марець не випече, то цвітень висіче.
В марець не замерзне й старець.
Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.
Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.
Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
Коли теплий і мокрий май, то росте жито, наче гай.
Квітневий день рік годує.
Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.
Осінь врожай збирає, а весна все з’їдає.
Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь.
Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.
Як навесні просидиш, то взимку з торбою побіжиш.
Наряди пень у весняний день, і пень гарний буде.
Одна ластівка ще весни не робить.
Травень холодний – рік хлібородний.
Весною день втратиш, потім роком потім не повернеш.
Зійшов у березні сніжок – берися за плужок.
У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
Коли квітень з водою, то травень з травою.
Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.
У квітні ластівка день починає, а соловей — кінчає.
Зозуля житнім колосом удавилася.
Де багато пташок, там нема комашок.
Чайка сіда в воду — чекай доброї погоди.
Ластівки низько літають — дощ обіцяють.
Як сіно косять, то дощів не просять.
Погода — всім вигода, а сльота — усім гризота.
У березні поскавчи, а в квітні пограй, то не їстимеш коровай.
Березневий дощ тішить квітень, а квітневий — людей.
Квітень — переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
Квітень – з водою, а травень – з травою.
Буде погода, як не потече з неба вода!
Травень ліси одягає – літа в гості чекає.
Май-розмай дощами нагадай.
Травневий дощ, як з грибами борщ.
У травні пня вбери, то красним буде.
Бува погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.
Травнева роса краще вівса.
У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.
Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Буває погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.
