Біоргафія Оскар Вайлд (повне ім’я Оскар Фінґал О’Флагерті Вілс Вайлд)
Оскар Вайлд (повне ім’я Оскар Фінґал О’Флагерті Вілс Вайлд) – 16 жовтня 1854, Дублін, Ірландія – 30 листопада 1900, Париж, Франція англомовний поет, драматург, есеїст, прозаїк. Національність – ірландець. Найвидатнішим його твором є роман “Портрет Доріана Грея”.
Походив з англо-ірландської сім’ї лікаря-окуліста Вільяма Вайлда та письменниці Джейн Франциско Елджі. Батько був провідним ірландським хірургом ото-офтальмологом, а навіть посвячений у лицарі за свою медичну діяльність. Мати за походженням була італійкою, однак притримувалась ірландських націоналістичних поглядів.
У дитинстві отримав добру освіту, вивчив французьку та німецьку мови, навчався у дублінському Трініті Коледжі та оксфордському кодеджі святої Магдалени. Його викладачами були Волтер Пейтер та Джон Раскін завдяки яким познайомився із школою естетизму. По завершенні навчання переїхав до Лондону де увійшов до модних культурних та громадських тусовок. 1881 року вийшла у світ його перша збірка віршів “Поезії”.Водночас їздив до США та Канади де виступав з лекціями про нове англійське відродження в мистецтві, однак 1882 року повернувся до Лондона, де до 1888 року займався журналістикою, де редагував журнал “Жіночий світ” та часопис “Драматичне рев’ю”. 1888 року вийшла у світ його збірка казок “Щасливий принц та інші казки”.
. . . . . .
Твори Оскара Вайлда
Оскар Вайльд здобував прихильність публіки своїми дотепами та яскравим вбранням, розвивав ідеї про вищість вистецтва. 1891 року побачили світ його збірки “Злочин лорда Артура Севайла та інші опопвідання”, есеї “Занепад брехні”, “Критик як митець”, “Душа людини при соціалізмі”. Також 1891 року булонадруковано єдиний роман Оскара Вайльда “Портрет Доріана Грея”. Цього ж року французькою мовою написав п’єсу “Саломея”, однак її постановка була заборонена в Англії через заборону біблійних сюжетів. Втім це не зупинило його творчості, тож успіх Оскару Вайлду принесли наступні п’єси “Віяло леді Віндермір” (1892), “Жінка не варта уваги” (1893), “Ідеальний чоловік” (1895) та “Як важливо бути серйозним” (1895).
Однак коли Оскар Вайлд був на піку слави він подав у суд за нібито наклеп на Маркіза Квінсберрі, однак у підсумку позов обернувся проти Вайлда і його врешті засудили до двох років примусових робіт, тож дло 1897 року він перебував у в’язниці. Втім навіть там він зумів написати “De Profundis”, який було опубліковано після його смерті у 1905 році.
Після звільнення виїхав до Франції і вже ніколи не повертався до Великобританії та Ірландії. У Франції Оскар Вайльд написав свій останній твір — поему “Балада Редінзької в’язниці” (1898), у якій описав жорстокі умови тюремного життя. У Франції жив під вигаданим ім’ям та потерпав від матеріальної та духовної скрути. Помер у молодому віці — в 46 років, Похований на цвинтарі Пер-Лашез.
