Коротка біографія Джона Кітса
Джон Кітс (31 жовтня 1795 — 23 лютого 1821) — англійський поет, романтик. Попри те, що він прожив недовго та не був попудярним при житті, його твори суттєво вплинули на інших англійських поетів.
Точне місце народження Джона Кітса невідоме, однак є припущення, що він народився у центрі Лондона та був найстаршим з чотирьох дітей Томаса та Френсіс Дженннгс Кітсів, що досягли повноліття. Джона Кітса хрестили в церкві святого Ботольфа, а його батько працював спочатку конюхом, а потім управитеелм заїзду “Свон і Гул”. Сім’я була бідною, тож 1803 року хлопця віддали до школи-інтернату Джона Кларка в Енфілді. І хоча це була невелика школа, однак їїнавчальні плани випереджали більші та консервативніші, тож саме там у хлопця виник інтерес до історії та літератури — це зацікавлення було з ним все життя, а директор школи Чарлз Кауден Кларк став не лише його товаришем, а й познайомив Джона Кітса з літературною спадщиною Відродження.
1804 року помер батько майбутнього поета, невдовзі мати вдруге вийшла заміж, однак невдало, тож розлучилась та переїхала з дітьми до своєї матері, тобто Джонової бабусі. 1810 року мама Джона кітса померла від туберкульозу, і його віддали на навчання до лікаря та аптекаря Томаса Гаммонда, при цьому Джон Кітс оселився у свого вчителя на горищі просто над хірургічною палатою. Це дозволило йому 1815 року стати студентом медицини при госпіталі Гая, а через кілька місяців отримав посаду перев’язувача, тобто молодшого хірурга. З’явилась надія, що він зможе стати фінансово стабільною людиною.
. . . .
Твори Джона Кітса
Перший відомий нині вірш Джона Кітса датований 1814 роком, коли тому було 19 років. Проблема у тому, що він хотів бути поетом, однак медицина не залишала часу на літературну діяльність. 1816 року він отриимав ліцензію аптекаря, однак невдовзі заявив, що має намір стати поетом і цього ж року у журналі “Екзамінер” було опубліковано його сонет “О, самотність”. Незабаром вийшов у світ перший томик його “Поем” до якого увійшли “Я стояв навшпиньках” та “Сон і поезія”. Однак бірка була розкритикована і вона не отримала інтересу у публіки. Втім Джону Кітсу все ж вдалось після цього опублікувати есе “Три молоді поети” та сонет “Про перші враження від Чапманового Гомера”. Також Джон Кітс познайомився із рядом впливових культурних діячів, що дозволило йому отримати рептацію як представника “нової школи поезії”.
1817 року Джон Кітс з братами поселився на Велл Вок, 1, де доглядав за хворим на туберкульоз братом Томом. У червні 1818 року з товаришами вирушив у мандрівку Шотландією та Ірландією звідки емігрували до США. Згодом повернувся до Британії. Під час пішої екскурсії на на острів Мулл Джон Кітс простудився. Втім повернувшись він продовжив догяладати за хворим братом. Існує версія, що саме тоді він так само захворів на сухоти. Протягом 1820 року симптоми туберкульозу посилились, у нього було два крововиливи в легені. За порадою лікарів він вирушив до Італії. Втім подорож кораблем проходила дуже важко — спочатку корабель потрапив у сильний шторм, потім у повний штиль, через що сильно сповілььнилась його швидкість. Врешті у Неаполі 10 днів простояв під карантином, оскільки була підозра на епідемію холери в Британії, тож італійці не хотіли пускати корабель у пристань. До Риму дістався лише 14 листопада, коли сподівань на тепліший італійський клімат уже не було. Лікування в Італії не давало ефекту, навіть погіршувало стан Джона Кітса і 23 лютого 1821 року він помер. Похований на протестанському цвинтарі у Римі.
