Біографія Братів Ґрімм (брати Якоб та Вільгельм Грімм)
Ґрімм Якоб (4 січня 1785 р. — 20 вересня 1863 р.) та Ґрімм Вільгельм (24 лютого 1786 р — 16 грудня 1859). Німецькі мовознавці та казкарі, рідні брати. Обидвоє народились у місті Ганау, що в землі Гессен, а померли у Берліні. Сім’я їхніх батьків була багатодітної — 9 дітей, однак троє дітей не дожили до повноліття.
Батько братів, адвокат за професією тривалий час був окружним суддею у містечку Штайнау, а у 1790-1796 році сім’я Ґрімм жила поруч з магістратом міста Гессена, а його батько працював на принца Гессена. Вільгельм Ґрімм згодом дуже тепло згадував свого батька, як про надзвичайно працелюбну,порядну людину. Нещастя спіткало братів 1796 року, коли старшому Якобу було 11 років — помер їх батько, а через два роки — дідусь. Матір, яка залишилась одна мусіла переїхати із дітьми в невелику квартиру.
Брати Ґрімм виросли у дуже теплій та дружній атмосфері, і далі по життю, вони підтримували один одного. Також вони виявились надзвичайно талановитими учнями — спочатку вони вступили у гімназію Фрідріха, що у місті Кассель, яку закінчили екстерном протягом 4 років, замість 8. За сімейною традицією у 1802 р Якоб та у 1803 Вільгельм вступили на юридичний факультет університету Марбурга. Їх улюбленим професором став Ф.К. фон Савіньї, з яким вони з часом потоваришували. У бібліотеці професора вони побачили твори німецьких мінезингерів у виданні Бодмера, їх поезію вони тривалий час досліджували. Також брати зацікавились давніми мовами та їх зв’язками з німецькою. У результаті вони описали відносини між словами цих мов, ця праця отримала назву закон Ґріммів. Також вони почали збирати та видавати німецькі народні казки. По завершенні навчання в університеті Яків та Вільгельм повернулись до Касселя.
Старший брат Якоб залишився неодруженим, однак Вільгельм одружився з дочкою фармацевта Доротею Вілд з якою мав четверо дітей. Саме від свого тестя 1825 року брати почули казку про червоний капелюшок.
1808 року Якоб став головним бібліотекарем короля Вестфалії. Весь час брати збирали та досліджували народні казки, вони їх записували від селян, використовували різні доступні джерела, зокрема опубліковані вже казки, навіть якщо це були казки інших народів та культур. При цьому Якоб займався пошуком казок, натомість Вільгельм займався їх літературною обробкою.
Брати Ґрімм були прихильниками ліберальної конституції Ганноверської держави, тож коли 1837 року її скасували, вони разом із кількома професорами Геттінгенського університету протестували проти цього — це дисидентське об’єднання називалось Геттінгенською сімкою. Однак учасників цього об’єднання звільнили зпосад, а трьох депортували, зокрема Якоба. Тож Якоб Ґрімм був змушений виїхати до Касселя, тобто за межі Ганноверської держави. Вільгельм приєднався до нього і вони поселились у свого брата Людвіга.
Життя братів змінилось 1840 року, коли їх запросили на роботу до короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма IV, тож вони оселились у Берліні, де й прожили решту життя. Їхньою роботою у Берліні став словник німецької мови, перший том якого вийшов 1854 року. 16 грудня 1859 року помер Вільгельм Ґрімм, однак Яків продовжив почату з братом роботу над словником, аж поки не помер 20 вересня 1863 року. Брати Ґрімм поховані на цвинтарі церкви св. Матвія у районі Шенеберг, що в Берліні.
Твори Братів Ґрімм (брати Якоб та Вільгельм Грімм)
Братів Ґрімм знають не лише, і не стільки як видатних філологів, а казкарів, які обробляли записані ними казки. Першу збірку казок вони видали 1812 року, а через три роки вже був другий том, у 1822 році з’явився третій том. Загалом це 200 казок, серед яких “Бременські музиканти”, “Горщик каші”, “Кіт у чоботях”, “Червона шапочка”, “Білосніжка”, “Попелюшка”, “Золотий гусак”, “Вовк і семеро козенят”.
