Володимир Сосюра. Біографія

Біографія Володимира Сосюри

Роки життя: 1897-1965

Письменник, поет-лірик.

Коротка біографія Володимира Сосюри

Володимир Сосюра народився на станції Дебальцеве (Донецька область). Дитячі роки провів у с. Третя Рота (нині м. Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Коли йому було 11 років - пішов працювати до бондарного цеху содового заводу, потім працював телефоністом, чорноробом. Початкову освіту здобував під опікою батька.

У 1911 р. Володимир Сосюра вступив до міністерського двокласного училища в с. Третя Рота.

14 жовтня 1917 р. Лисичанська газета "Голос рабочего" друкує його вірш "Плач волн", а трошки пізніше — перший вірш українською мовою "Чи вже не пора". Цього ж року, в цій же газеті вийшов вірш В. Сосюри "Товаришу".

У 1918 році у складі робітничої дружини содового заводу бере участь у повстанні проти кайзерівських військ, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти Петлюри. Згодом він втік з її лав і потрапив в полон до денікінців. Його розстрілювали як петлюрівця, але рана виявилась несмертельною, і поет вижив.

У 1920 р. Володимир Сосюра опинився в Одесі, де його, хворого на тиф, прийняли до своїх лав бійці Червоної Армії.

У 1922-1923 роках вчився в Комуністичному університеті в Харкові, а впродовж 1923-1925 рр. - на робітничому факультеті при Харківському інституті народної освіти.

У 1921 р. побачила світ збірка Сосюри "Поезії". Цього року вийшла поема "Червона зима", яка зробила Володимира Сосюру знаменитим.

У 1927-1929 pp. написав низку поем. Тоді неупереджена критика вбачає у Володимирі Сосюрі провідного майстра ліричного жанру, але "провладні" критики все суворіше засуджують його творчість. За "націоналістичні ухили" у 1934 р. Сосюру виключають з партії і зі Спілки письменників. Через два роки його знову приймають до Спілки радянських письменників.

У наступні роки з'являються збірки "Нові поезії", "Люблю", а у 1940 році - Володимир Сосюра завершив свій найбільший ліро-епічний твір — роман у віршах "Червоногвардієць".

У 1948 році Володимира Сосюру відзначили найвищою на той час нагородою — Сталінською премією, а у 1951 р. - звинуватили у "буржуазному націоналізмі" за патріотичну поезію "Любіть Україну".

Помер 8 січня 1965 року, здійснивши самогубство.