Володимир Підпалий, Твори української літератури

Володимир Підпалий. Біографія

volodymyr-pidpalyi

Біографія Володимира Підпалого

Роки життя: 1936-1973

Поет, прозаїк, перекладач.

Коротка біографія Володимира Підпалого

Володимир Підпалий народився в селі Лазірки (на той час – районний центр Полтавської області). Навчався у Величанській семирічній та Лазірківській середній школах. У 1953 році закінчив 10 класів. Після школи працював у МТС та колгоспі.

У 1955 році Володимира Підпалого мобілізували на флот. Через 2 роки він демобілізувався (через хворобу ніг) та вступив до Київського університету на український відділ філологічного факультету. Навчання завершив у 1962 році.

У 1958 році були надруковані перші вірші Володимира Підпалого у газетах “Молодь України” та “Зміна”.

У 1963 році вийшла перша збірка поета “Зелена гілка”, а через рік – друга – “Повесіння”.

Володимий Підпалий працював старшим редактором поезії у видавництві “Радянський письменник”. У 1972 році був прийнятий до Спілки письменників. Чимало його збірок видали посмертно.

Своєї творчістю, особливо, у прижиттєвих збірках, Володимир Підпалий, запропонував нову базовану на національній традиції поетичну пропозицію – “тиху лірику”. Її суть у медитаційних роздумах єдності людини, живого, світу і народу, гармонійності глибини і співмірності людини з найменшим у світі і самим світом, ціннісній орієнтації в медитативному осягненні незнищенних вартостей і сенсу життя, пейзажності і гармонії з природною стихією, зверненням до історичної пам’яті.

Володимир Підпалий помер 24 листопада 1973 року. За трохи менше як два роки до того (22 лютого 1972 року) у нього з’явилися ознаки променевої смертельної хвороби (отруєння радіоактивними матеріалами). Є версія, що його отруїли цигаркою, а до вбивства причетні співробітники зведеного відділу 5 управління КДБ УРСР в рамках загальної операції “Блок”, яка була спрямована на ліквідацію духовного та інтелектуального опору окупації.

Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Читати твори Володимира Підпалого.