Володимир Дрозд. Біографія

Біографія Володимира Дрозда

Роки життя: 1939-2003

Письменнк, редактор.

Коротка біографія Володимира Дрозда

Володимир Дрозд народився у селі Петрушин на Чернігівщині. Відразу після школи став журналістом районної газети.

Першу книжку новел та оповідань "Люблю сині зорі" видав у 1963 р. і одразу після цього його прийняли до Спілки письменників України. Паралельно з написанням новел Володимир Дрозд поступово утверджується як автор повістей та романів.

Його перу належать романи-біографії "Ритми життя", "Дорога до матері", "Добра вість", повісті "Так було, так буде", "Новосілля", "Інна Сіверська, суддя", "Вовкулака" та інші.

У 1968 році закінчив факультет журналістики Київського університету, працював у різних періодичних виданнях, зокрема, у газетах "Молодь України", "Літературна Україна", видавництві "Радянський письменник" та інших.

Очолював "Літературну скарбницю", Київське відділення Спілки письменників України та був заступником голови Національної спілки письменників України.

Основні твори Володимира Дрозда – повісті й романи "Маслини", "Семирозум", "Ирій", "Катастрофа", "Спектакль", "Листя землі". За такими його творами як повісті "Ирій", "Замглай", "Балада про Сластьона", "Самотній вовк", новели "Сонце", "Три чарівні перлини", "Білий кінь Шептало", пов’язані досягнення химерної прози, українського варіанту модного в літературі 70-х міфологізму.

Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року в місті Києві, та похований на Байковому кладовищі.