Прислів'я та приказки про осінь
Осінь - час збирання врожаю, підготовки до зими і, зрештою, навчального року. Про осінь складено чимало приказок, які точно пригодяться вашим школярам. Тому ми зібрали для вас 50 найоригінальніших із них.
Літо дає коріння, а осінь — насіння.
Хвали літо, коли осінь прийде.
У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає, поливає.
Жовтень ходить по краю та й виганяє пташок з раю.
Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.
Листопадовий день, що заячий хвіст.
Осінь на строкатому коні їздить.
Як вересніє, то й дощик сіє.
Восени і горобець багатий.
Листопад - зимовий поріг.
Восени всі знають, що дощі йти заважають.
У листопаді зима з осінню сперечаються.
Літо дає коріння, а осінь — насіння.
Восени і курчата курми будуть.
Хвали літо, коли осінь прийде.
Прийшла покрова — сиди, чумак, дома.
Серпень варить, вересень до столу подає.
У жовтні до обіду осінь, а після обіду-зима.
Осінній дощ дрібно сіє, так довго тягнеться.
Жовтень землю покриє де листком, а де сніжком.
У листопаді сонце крізь сльози й «білих мух» посміхається.
Одна осінь краще трьох весен.
Весною не посієш – восени не збереш.
Восени день блисне, а три кисне.
Листопад — вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.
Осінь збирає, а весна поїдає.
Плети влітку рукавиці — в листопаді пригодиться.
У вересні ложка води робить два болота.
У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.
Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
Як листя жовтіє, то поле сумніє.
Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.
Літо дає коріння, а осінь — насіння.
У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.
У жовтні гріє ціп, а не піч.
В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі підбирайся.
Восени молоко сірником сьорбають: раз вмочать, два згадають, а потім і в рот понесуть.
Пізньої осені одна ягода, та й то гірка горобина.
Восени худоба жиріє, та людина добрішає.
Весна красна, але голодна; осінь дощова, але ситна.
Осіння муха (пізня) боляче кусає.
Осінь хвастлива, зате весна справедлива.
Як літо зі снопами, так і осінь – з пирогами.
Вересень слухає погоду січня.
Восени багач, а навесні прохач.
Восени і буряк — м’ясо.
Осінь — наша мати, і жебрака нагодує.
Восени і заєць спасений.
