Петро Гулак-Артемовський. Біографія

Біографія Петра Гулака-Артемовського

Роки життя: 1790-1865

Письменник, перекладач, науковець, поет, байкар.

Коротка біографія Петра Гулака-Артемовського

Петро Гулак-Артемовський народився в містечку Городище (сьогодні - Черкаська область) в сім'ї священика. Впродовж 1801-1803 рр. вчився у Київській академії, але не закінчив її. Вже в часи навчання тут пробудилися літературні інтереси Петра Гулака-Артемовського. З перших його поетичних спроб збереглися лише два віршових рядки з переспіву поеми Буало "Налой", а активну літературну діяльність він почав після переїзду до Харкова (з 1817 року).

У 1813 р. почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків.

У 1817 р. переїхав до Харкова, де вступив на словесний факультет Харківського університету як вільний слухач, а вже наступного року завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, почав викладати там польську мову. З 1820 року йому доручили також викладання російської історії, географії та статистики. У 1821 здав кандидатський та магістерський іспит, захистив дисертацію.

З 1817 р. Петро Гулак-Артемовський почав друкуватися в журналі "Український вісник", де були опубліковані його переклади світових класиків світової літератури.

Він ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його кращі твори українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму.

У 1818 р. опублікований твір "Пан та Собака", написаний на основі фабульної канви чотирирядкової байки І. Красіцького “Pan і Pies”. Ця "казка" відіграла помітну роль в розвитку жанру байки в Україні. Це була, по суті, перша українська літературна (віршова) байка, написана живою розмовною мовою. Через рік письменник опублікував ще дві байки - "Солопій та Хівря, або Горох при дорозі" і "Тюхтій та Чванько".

Петро Гулак-Артемовський був членом Московського товариства аматорів російської словесності та Королівського товариства друзів науки у Варшаві. В українську літературу він ввів жанр романтичної балади.

В останні роки Гулак-Артемовський написав ряд ліричних медитацій в народнопісенному дусі (жодна з них за життя автора не друкувалася).

Помер Петро Гулак-Артемовський у Харкові. Коли це трапилося його дружина написала на зворотному боці фотографії: "Помер тихо 13 жовтня 1865 року під час ранкового богослужіння у церкві Покрови Пресвятої Богородиці, особливо люблячи це свято".