Біографія Григорія Квітки-Основ’яненка
Роки життя: 1778-1843
Прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.
Коротка біографія Григорія Квітки-Основ’яненка
Народився Григорій Квітка-Основ’яненко (псевдонім Грицько Основ’яненко) у селі Основа (сьогодіні – у межах Харкова). Здобув домашню освіту, згодом навчався в Курязькій монастирській школі.
Коли йому було 15 років Григорія зарахували вахмістром до лейб-гвардії кінного полку, числився “не при справах” у департаменті герольдії, а в 1796-1797 рр. – ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. Після відставки близько 10-ти місяців відбував послух у Курязькому монастирі.
У 1806 р. Григорій Квітка-Основ’яненко служив у народному ополченні.
Впродовж 1817-1828 рр. був повітовим проводирем дворянства, згодом – головою Харківської палати кримінального суду. В той час Квітка-основ’яненко став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Його обирали членом Товариства наук при Харківському університеті, був одним із засновників Харківського професійного театру, а з 1812 року – його директором.
Григорій Квітка-Основ’яненко був прихильником ідеї вдосконалення суспільства шляхом реформ та впливу на нього засобами літературного і театрального мистецтва. Головним творчим принципом вважав “писання з натури”, орієнтацію на живу навколишню дійсність.
Свої перші твори письменник друкував у журналі “Украинский Вістник”, у виданні якого також і брав участь. Писав українською і російською мовами.
У 1820-х роках виступив з комедіями “Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе”, “Дворянские выборы”, “Шельменко-денщик” та іншими.
Орієнтуючись на літературну традицію, започатковану Іваном Котляревським, Григорій Квітка-Основ’яненко написав українською мовою низку комедій, які популярні досі, зокрема “Сватання на Гончарівці”, “Шельменко-денщик”, “Бой-жінка”.
Найкращі твори Григорія Квітки-Основ’яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. наприклад, у 1854 році у Парижі опубліковано французькою мовою “Сердешну Оксану”. Його твори переклали польською, болгарською, чеською та іншими мовами.
Григорій Квітка-Основ’яненко має почесне ім’я “батька української прози”. Його творчість справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. Він виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови.
Помер Григорій Квітка-Основ’яненко 20 серпня 1843 р. у Харкові після тяжкої хвороби.
