Олекса Стороженко. Біографія

Біографія Олекси Стороженка

Роки життя: 1806-1874

Український письменник, етнограф, драматург.

Коротка біографія Олекси Стороженка

Олекса Стороженко народився у с. Лисогори (сьогодні - Чернігівська область). Дитячі роки минули в містечку Великі Будища Зінківського повіту на Полтавщині у маєтку, отриманому Олексою та його братом у спадок від діда по матері - грузинського князя Миколи (Ніколоза) Мусхелова.

З 1821 року навчався у Харкові в приватному благородному пансіоні для хлопчиків.Під час навчання Олекса Стороженко зустрівся з Миколою Гоголем. Про зустріч він детально розповів у есе "Спогад".

Наприкінці 1824 року Олекса Стороженко вступив у Ніжинський кінно-єгерський полк, а в травні 1825 року став юнкером.

У 1838 році отримав чин капітана Новоросійського драгунського полку, а у 1841 році став старшим ад'ютантом штабу 3-го резервного кавалерійського корпусу. У 1846 році отримав штаб-офіцерський чин майора і був переведений на нестройову службу. Вродовж всієї військової служби Олекса Стороженко збирав матеріали про історію України та побут українців, бо в його обов'язи входила закупівля коней, для чого він їздив по кінних заводах Росії і України. Зібрані матеріали, спогади очевидців, народні перекази та повір'я стали основою багатьох творів Олекси Стороженка.

У травні 1854 року пішов у відставку з армії за станом здоров'я. Через місяць почав працювати виконуючим обов'язки чиновника з особливих доручень VI класу у Києві.

Як письменник Олекса Стороженко заявив про себе у 1857 році, коли на сторінках російських журналів і газет з'явився його роман "Брати-близнюки". З 1861 р. став відомим і як україномовний письменник - творчий доробок Олекси Стороженка друкували в часописі "Основа".

У 1863 році у Петербурзі вийшов твотомник "Українські оповідання".

Впродовж 1873–1874 років Олекса Стороженко постійно листувався з одеським книговидавцем Василем Білим щодо завершення та подальшого видання повісті "Марко Проклятий". У листах письменник надіслав гумореску "Вивів дядька на сухеньке", дві байки та уривок із давно написаного вірша.

Помер Олекса Стороженко після того, як впав у холодну воду, переходивши річку несправним мостом, і застудився. На фоні інших захворювань та недоброго стану здоров'я після служби, це призвело до смерті. Поховали письменника на цвинтарі села Тришин (сьогодні - Тришинське кладовище у Бресті). Поховання охороняє держава Білорусь.