Михайль Семенко, Твори української літератури

Михайль Семенко. Біографія

mykhalj-semenko

Біографія Михайля Семенка

Роки життя: 1892-1937

Поет доби Розстріляного відродження, основоположник українського футуризму, редактор.

Коротка біографія Михайля Семенка

Михайль Семенко народився у селі Кобинці на Полтавщині. Його мати була письменницею і прищепила любов сина до літератури ще в дитинстві.

Початкову освіту Семенко здобув у Хорольській гімназії, а потім навчався у Курському реальному училищі. У 1911 році вступив у Петербурзький психоневрологічний інститут.

Закінчивши дворічні загальноосвітні курси у відомого педагога А.С. Черняєва, Михайль Семенко стає студентом природознавчо-історичного відділення педагогічного факультету. На цей період припадає початок творчого шляху поета.

Поетичним дебютом Михайля Семенка стала збірка “Prelude”, яка вийшла у 1913 р.

У 1914 році М. Семенко приїжджає до Києва, однак з початком Першої світової війни його мобілізували до царської армії.

З 1916 до 1917-го служить телеграфістом у Владивостоці. Там же вступає до підпільної групи РСДРП(б). Наприкінці 1917 р. повернувся до Києва і активно включився у літературний процес, стає одним з лідерів відродження і розвитку національної літератури. Творчий доробок цього періоду дуже плідний – збірки “П’єро здається”, “П’єро кохає”, “Дев’ять поем”, “Дві поезофільми”.

Михайль Семенко брав активну участь у суспільному житті літературної України: організував футуристичний рух у мистецтві, видавав “Універсальний журнал” та журнал “Фламінго”, “Альманах трьох”, один номер “Катафалка искусства” та багато інших. Кожне з цих видань гуртувало довкола себе здібну творчу молодь.

Паралельно з творчістю Михайль Семенко розробляє теорію футуризму. Організовує групи “Ударна група поетів-футуристів”, “Аспанфут” (Асоціація панфутуристів), редагує цілу низку футуристичних одноденок. Заради літератури він навіть жертвує відповідальною партійною посадою, для чого взагалі виходить з партії! 1922 р. він проголошує панфутуристичну теорію.

У 1924 році виходить збірка “Кобзар”, в якій Михайль Семенко зібрав свої поетичні твори за 1910-1922 рр. Протиставивши збірку Шевченковому “Кобзареві” він намагався показати суть різниці між літературами ХІХ і XX ст.

Наприкінці 20-х рр. комуністичний режим все більше й більше тисне на творчу свободу поета, примушуючи виконувати замовлення на соціальну тематику. М. Семенко через це створює функціональну поезію, яка по суті є схематичним переказом газетного тексту, віршованими лозунгами та агітками. У цей час футуризм як літературний напрямок зникає. Вимушений “зректися” футуризму, Михайль Семенко поступово відходить від літературного процесу.

23 квітня 1937 року у Києві відбувся творчий вечір Михайля Семенка, а через три дні його заарештували, звинувативши в “активній контрреволюційній діяльності”. Пізніше під моральним та фізичним тиском він написав зізнання. 23 жовтня 1937 Михайлю Семенку винесли вирок – розстріл. Наступного дня його стратили. Похований у братській могилі в Биківнянському лісі. Михайль Семенко був реабілітований посмертно самими комуністами.

Читати твори Михаля Семенка.