Щороку до наших осель в часі Різдвяних свят заходять колядники із вертепом. Їхні слова торкають наших сердець і розбуджують віру у те, що Різдво відбулося не дві тисячі років тому, а маленький Ісусик щороку народжується в нашій домівці. Пропонуємо вашій увазі сценарій вертепу, в якому події звичного різдвяного дійства показані в новому світлі.
Дійові особи:
- Пастух 1
- Пастух 2
- Думка 1
- Думка 2
- Ангел
- Чортик
- Ірод
- Колядники
Колядники:
За яскравою звіздою
Йдем юрбою з колядою!
Торбу маємо і міх.
В торбі – щастя, в міху – сміх.
А в тайстрині маєм нині
Віншування всій родині
Біле-біле, як обрус.
Щоби вам повіншувати,
Гарну звістку розказати:
Народився нам Ісус!
Це було давно й далеко,
Можна б і забути легко,
Але маєм свідків двох.
Там було пастирів пара,
Що пасли овець отару
В ніч, коли родився Бог.
Хай вони розповідають,
Як ту нічку пам’ятають,
Як їм сяяли зірки,
Як їм блеяли овечки,
Що паслися недалечко,
Хто з них мав які думки.
Пастух 1:
Ніч зимова (це природно)
Була темна і холодна,
Я зубами цокотів.
Що я думав? Чи казати?
Думка 1:
Хочу їсти. Хочу спати.
Пастух 1:
Працювати я хотів.
Пастух 2:
Небо було чисте-чисте,
Зорі сяяли врочисто,
Особливо та, ясна,
Що промінчиком легенько
Доторкалася стаєнки.
Що я думав?
Думка 2:
От краса!
Пастух 1:
Раптом світло, раптом крики,
Янголів юрма велика
Заспівала нам згори.
Про якусь там чудасію,
Про дитину, про месію.
Тільки й думав:
Думка 1:
Ти диви!
Пастух 2:
Ох, яка то була пісня!
Я на рівні ноги звівся
І слова з їх уст ловив.
“Йдіть дитятку поклоніться,
То Цар світу народився!”
Так нам ангел говорив.
Без дарунка йти не гоже
В дім, де є дитятко Боже,
Але що тут є моє?
Думка 2:
Роззирнися для початку.
Он вродилося ягнятко.
Гарний то дарунок є.
Пастух 1:
Добрели ми крізь замети
Думаєте в дім? Та де там!
В стайню, де стоять осли.
Часу втратили чимало,
Нас нічим не частували.
Думка 1:
Навіть тим, що принесли.
Пастух 2:
Як красу вам передати,
Миті, коли юна мати
Сповиває немовля?
Я їм в ноги поклонився,
Дивувався та дивився,
Як вколисують маля.
Пастух 1:
Поверталися до стада,
Я був сам тому не радий,
Що даремно втратив час.
Раптом дивимось обоє,
Хтось махає нам рукою.
Ірод-цар іде до нас.
Ірод:
Стій! Хто йде? Спинись нараз
І виконуй мій наказ:
Справжньому царю вклоняйся.
А про іншого зухвальця,
Царя світу, самозванця,
Якщо чув щось – признавайся.
В мій палац прийшли чужинці,
Що несли йому гостинці.
Шкода, я їх відпустив.
Я цей підступ, я цю зраду,
Якби міг, то би направду,
В цю ж хвилину спопелив.
Хочу я розкрити тайну
Де дитина надзвичайна.
Якщо знаєте, кажіть.
Правду скажете – не шкода
Видати вам нагороду.
За неправду кару ждіть.
Ірод і пастухи завмирають, наче стоп-кадр. Думки виходять наперед.
Думка 1:
Як пороблено нам нині,
Тільки вийшли від дитини,
У подій попали вир
Бачили людей зі сходу,
Що несли царю народів
Ладан, золото і мирр.
Думка 2:
Треба швидко міркувати,
Як нам правильно казати,
Щоб не сталося біди.
Щоб дитятко схоронити
І від Ірода щоб вийти
Нам сухими із води.
Виходить Ангел, Чортик ховається за колядниками, починає говорити до другої думки, відводить її убік.
Ангел:
Я вам дам таку пораду:
Не кажіть цареві правду,
І врятуєте дитя.
Ангел, брат срібноперистий,
Зараз виведе їх з міста.
Подаруйте їм життя.
Чорт:
Пс. Чи чули? Будуть гроші.
Тільки ж ви, мої хороші,
Чисту правду говоріть.
Зараз же, бігцем, швиденько
В ту печеру, в ту стаєнку
Ірода царя ведіть.
Чорт і Думка 1 відходять в один бік, ангел і думка 2 в інший. Оживають пастухи.
Пастух 1:
Як ми будем, панібрате,
Іроду царю брехати?
Нас учили, що це гріх.
Розказати все годиться,
Бо як Ірод розлютиться,
Покарає нас усіх.
Пастух 2:
Начебто ти маєш вуха,
Але не того ти слухав.
Хочеш зрадити Христа?
Він до нас прийшов з любов’ю,
Щоби власним тілом, кров’ю
Змити всі гріхи з хреста.
Пастух 1:
Ми залишимося різні,
Але, думаю, не пізно
Думку капосну прогнати.
І Ісуса, немовлятко,
На самім життя початку
В руки Іроду не дати.
Ірод:
Стоїте, мов поніміли,
Ближче перейдем до діла,
Де майбутній цар?
Пастух 2:
Якраз
Відповідь хотів я дати,
Спробуй немовля шукати
В серці кожного із нас.
Ірод виходить, може потрясти кулаком
Чортик до Думки 2:
Що? Прогнали? Не журися.
До господарів чепися
І давай поради їм.
Щоб старанно тут грішили,
Один одного сварили,
Дулі тикали усім.
Ангел:
Зараз же тікайте з дому,
Не дозволимо нікому
На саме Різдво грішить.
Станемо вам на заваді,
Тут лихим думкам не раді.
В злагоді тут хочуть жить.
Колядники:
Побажаємо вам щиро
Радості, любові, миру
Усіляких гараздів.
Хай збуваються всі мрії.
І давніші, і новії,
Хто б чого лиш захотів.
Щоб вас більшало поволі,
У тіснім родиннім колі
Щоб траплялися дива.
Щоб частіше ви збирались,
Щоб вам весело співалось
Від Різдва і до Різдва.
Я великий вже козак,
Повіншую вам отак:
Сяє зірки промінець –
Нашій коляді кінець.
Автор Марта Гурин
