Байка “Перли і Свині” Леоніда Глібова висміює нерозуміння цінностей та безглуздість марнотратства. У творі заможний чоловік вирішує просушити перли на сонці, але коли його кум попереджає, що свині можуть їх потокмачити, хазяїн відповідає, що свині ніколи не вживали перлів, то хоч нехай побачать. Свині дійсно приходять, розкидають перли, змішують їх з землею, і йдуть, не знайшовши поживи. Іншим свиням вони розповідають, що перли — то лише камінці, не варті уваги. Глібов закінчує байку мораллю: не розкидай перли перед свинями.
Ця байка нагадує про те, що цінності та краса не завжди впізнаються тими, хто не вміє їх оцінити, і що не варто витрачати свої ресурси на тих, хто не може їх належно оцінити. Також вона підкреслює важливість розумного ставлення до власних багатств.
“Перли і Свині”
На дворі, якось опівдні,
Заможний чоловік насипав на рядні
Чимало Перлів просушити,
Бо в скрині почали жовтіти.
— Гляди! — озвався через тин
Кум Северин, —
Як доберуться Свині — потокмачуть! —
Хазяїн засміявсь, любив він шуткувать.
— Їм не судилося сього добра вживать,
Так хоч нехай побачуть. —
Не в добрий час промовив неборак,
Бо вийшло онде як:
Добрались Свині, все порозкидали,
З землею Перли помішали,
Поживи не знайшли,
Похрюкали й пішли,
А другі їм назустріч: — Що, сестриці,
Поласували добре там?
Пожива буде й нам?
— Та де там, — кажуть, — все дурниці:
Насипано блискучих камінців;
Нам тільки клопоту хазяїн наробив,
Ми перерили все — хоч би тобі гнилиця…
Вертайтеся, бо нічим поживиться.
Свята старовино! Про тебе я згадав;
Правдивії слова твої не вмерли,
І я промовлю їх, щоб світ не забував:
Коли ти маєш Перли,
То й розум май
І перед Свинями не розсипай.
(1892-1893)
Читати твори Леоніда Глібова
